1. Діяльність підприємства будується на основі державного плану економічного і соціального розвитку як найважливішого інструменту реалізації економічної політики Комуністичної партії і Радянської держави. Керуючись контрольними цифрами, державними замовленнями, довгочасними науково обгрунтованими економічними нормативами і лімітами, а також замовленнями споживачів, підприємство самостійно розробляє і затверджує свої плани, укладає договори.
2. Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку і самофінансування. Виробнича, соціальна діяльність підприємства і оплата праці здійснюються за рахунок зароблених трудовим колективом коштів. Підприємство з виручки, одержаної від реалізації продукції (робіт, послуг), компенсує свої матеріальні затрати. Прибуток або доход є узагальнюючим показником господарської діяльності підприємства. Частина прибутку (доходу) повинна використовуватись підприємством для виконання зобов'язань перед бюджетом, банками і вищестоящим органом. Інша частина надходить у його повне розпорядження і разом з коштами на оплату праці утворює госпрозрахунковий доход колективу, який є джерелом життєдіяльності підприємства.
3. Діяльність підприємства в умовах повного господарського розрахунку і самофінансування здійснюється відповідно до принципу соціалістичного самоврядування. Трудовий колектив, будучи повноправним господарем на підприємстві, самостійно вирішує всі питання виробничого і соціального розвитку. Досягнення і втрати в роботі підприємства безпосередньо позначаються на рівні госпрозрахункового доходу колективу, благополуччі кожного працівника.
Підприємство для підвищення заінтересованості трудового колективу в результатах своєї діяльності широко використовує нові прогресивні методи соціалістичного господарювання, зокрема колективний підряд, орендні відносини, кооперативні форми. ( Пункт 3 статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом СРСР N 319-I ( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
Підприємство як самостійний товаровиробник може виступати на ринку цінних паперів і випускати для мобілізації додаткових фінансових ресурсів акції, здійснювати цільові позики. ( Пункт 3 статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом СРСР N 319-I ( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
4. Підприємства діють в умовах економічного змагання між собою, яке є найважливішою формою соціалістичного змагання, за найповніше задоволення попиту споживачів на ефективну високоякісну і конкурентоспроможну продукцію (роботи, послуги) з якнайменшими затратами. Підприємство, яке забезпечує виробництво і реалізацію кращої продукції (робіт, послуг) з меншими витратами, одержує більший госпрозрахунковий доход і перевагу в своєму виробничому й соціальному розвитку та оплаті праці працівників.
Держава використовує планування, застосовує конкурсне проектування і виробництво, фінансово-кредитні підойми і ціни для всемірного розвитку економічного змагання між підприємствами, обмежуючи їх монопольне становище як виробників певного виду продукції (робіт, послуг).
5. Підприємство діє на основі соціалістичної законності. В умовах повного господарського розрахунку і самофінансування воно наділяється широкими правами, дотримання яких гарантується державою. В інтересах здійснення завдань і повноважень, встановлених цим Законом, підприємство має право з власної ініціативи приймати всі рішення, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
Підприємство несе всю повноту відповідальності за дотримання інтересів держави і прав громадян, схоронність і примноження соціалістичної власності, виконання взятих зобов'язань і забезпечення рівня рентабельності, необхідного для роботи в умовах повного господарського розрахунку і самофінансування, зміцнює державну, виробничу й трудову дисципліну.
Діяльність підприємства не повинна порушувати нормальних умов роботи інших підприємств та організацій і погіршувати умови життя громадян.
6. Держава не відповідає за зобов'язаннями підприємства. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями держави, а також інших підприємств, організацій і установ.