1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є важливою складовою частиною всієї роботи підприємства. Вона здійснюється, як правило, на основі валютної самоокупності і самофінансування, її результат є органічною частиною підсумків господарської діяльності підприємства і безпосередньо впливає на формування фондів економічного стимулювання і валютних відрахувань.
Підприємство забезпечує поставку на експорт продукції в першу чергу.
2. Пріоритетне значення у зовнішньоекономічній діяльності підприємства мають співробітництво з підприємствами соціалістичних країн, розширення і поглиблення соціалістичної економічної інтеграції та розвиток ефективної кооперації.
У відносинах з підприємствами і організаціями країн - членів РЕВ підприємство:
встановлює прямі зв'язки, вирішує питання виробничої і науково-технічної кооперації, включаючи визначення економічних умов співробітництва, в тому числі договірних цін, укладає господарські договори і контракти;
погоджує номенклатуру і обсяги експортно-імпортних поставок продукції по кооперації і наданню послуг, здійснює передачу матеріальних ресурсів і відповідної технічної документації;
проводить науково-дослідні, проектно-конструкторські та експериментальні роботи, створює для цього спільні колективи вчених і спеціалістів, на взаємно погоджених умовах обмінюється науково-технічною документацією і подає допомогу в навчанні кадрів;
бере участь у діяльності спільних підприємств, міжнародних об'єднань і організацій, які створюються на основі міжнародних договорів СРСР.
3. Економічні зв'язки з фірмами капіталістичних країн і країн, що розвиваються, підприємство здійснює на принципах взаємовигідності та рівноправності. Основними формами розвитку таких зв'язків є виробнича і науково-технічна кооперація на довгостроковій і збалансованій основі, а також створення спільних підприємств і виробництв. Порядок створення на території СРСР і діяльності спільних підприємств і виробництв визначається відповідно до радянського законодавства.
4. Підприємство має право самостійно здійснювати у встановленому порядку експортно-імпортні операції (включаючи ринки капіталістичних країн і країн, що розвиваються), створюючи при потребі госпрозрахункові зовнішньоторговельні фірми або доручаючи ведення таких операцій іншим зовнішньоторговельним організаціям на договірній основі. ( Пункт 4 статті 19 в редакції Закону СРСР N 319-I ( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
5. З метою зміцнення господарського розрахунку, підвищення економічної заінтересованості й відповідальності, розширення самостійності у здійсненні експортно-імпортних операцій підприємство:
веде співробітництво з зарубіжними партнерами на основі господарських договорів;
створює фонд валютних відрахувань, який формується за стабільними довгостроковими нормативами, від коштів, одержаних від реалізації готової продукції (робіт, послуг) на експорт, а також усієї валютної виручки від операцій по кооперованих поставках і продажу ліцензій;
може одержувати в банку кредит в іноземній валюті для створення і розвитку експортних виробництв з умовою погашення кредиту за рахунок валютної виручки від експорту продукції;
несе економічну відповідальність за ефективність зовнішньоекономічних зв'язків і раціональне використання валютних коштів в інтересах розвитку виробництва і підвищення його технічного рівня;
компенсує збитки від невиконання завдань щодо експорту товарів або договірних зобов'язань за рахунок наявних у нього валютних коштів;
сплачує іноземному покупцеві всі штрафи та інші санкції у валюті за рахунок фонду валютних відрахувань, якщо порушення зобов'язань сталося з його вини.
6. Для цілей технічного переозброєння і реконструкції виробництва, проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших робіт підприємство здійснює імпорт продукції за рахунок і в межах фонду валютних відрахувань або позикових коштів. Воно має право також купувати в країнах - членах РЕВ для потреб своїх трудових колективів медичну техніку, культурно-побутові, спортивні та інші товари, що не включаються у плани державного розподілу.
Кошти фонду валютних відрахувань підприємства вилученню не підлягають і можуть нагромаджуватися для використання в наступні роки.
7. Підприємство може придбавати у Зовнішекономбанку СРСР на умовах кредиту перевідні карбованці і національні валюти країн соціалістичної співдружності для проведення науково-технічних робіт і розвитку ефективних виробництв, пов'язаних з кооперацією.