Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках:
1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством;
2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій;
3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою; ( Пункт 3 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3096-III ( 3096-14 ) від 07.03.2002, N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005 )
4) скасування в установленому порядку рішення суду; ( Пункт 4 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005 )
5) неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені строки рішення про створення (реєстрацію) промислово-фінансової групи або зняття проекту створення промислово-фінансової групи з розгляду уповноваженою особою ініціаторів створення цієї промислово-фінансової групи; ( Статтю 8 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 483/96-ВР від 12.11.96 )
6) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету.
Повернення державного мита за подання до Кабінету Міністрів України проекту створення промислово-фінансової групи проводиться у безспірному порядку згідно з виконавчим написом, вчиненим у державній нотаріальній конторі. ( Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 483/96-ВР від 12.11.96 )