Лікування, фізична та психологічна реабілітації поранених військовослужбовців, забезпечення протезами та іншими допоміжними засобами захисників, які отримали інвалідність внаслідок війни, в Україні та за кордоном
В умовах триваючої повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України контроль стану ментального здоров’я військовослужбовців, питання психосоціальної реабілітації, збільшення доступності психологічних послуг для військовослужбовців, а також боротьби із вигоранням та залежностями особового складу є вкрай важливими. Розвиток цієї сфери в Україні протягом багатьох років було спрямовано на лікування вже усталених важких станів, а не на допомогу на початкових етапах розвитку психологічних проблем, що призводило до негативної динаміки у вигляді ускладнень психіатричних діагнозів або залежностей.
Водночас від якісної системи психологічного забезпечення залежить дуже багато аспектів службової та бойової діяльності. Своєчасний та безкоштовний доступ до кваліфікованої психологічної допомоги дає змогу військовослужбовцям подолати наслідки бойового стресу та покращити стійкість, сприяє профілактиці виникнення та загострення психічних розладів, вигорання та залежностей. За даними опитування Громадської організації "Принцип", 33 відсотки ветеранів бойових дій зазначили, що потребують психологічної допомоги, а 40 відсотків відповіли, що їм знадобиться психологічна допомога в майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, Тимчасова слідча комісія на засіданні 8 грудня 2023 року заслухала пояснення представників центральних органів виконавчої влади з питань надання психологічної та психіатричної допомоги пораненим військовослужбовцям та боротьби із залежностями. Крім того, громадянським суспільством та військовими проведено оцінку цієї роботи та надано пропозиції щодо її вдосконалення.
Зокрема, було встановлено, що військовослужбовці під час перебування на службі, у разі необхідності, можуть отримати психологічну допомогу двома шляхами: або від штатного психолога в групі контролю бойового стресу, який, на жаль, часто перевантажений (15 психологів на 3 - 5 тисяч особового складу), або під час стаціонарного лікування. Однак на сьогодні існує велика проблема із забезпеченням фінансування надання психологічної допомоги військовослужбовцям під час такого лікування.
Зокрема, у відповіді на звернення Тимчасової слідчої комісії Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" Миколаївської обласної ради (лист № 293/01-09 від 18.03.2024) зазначило, що психологічна допомога надається в рамках кількох пакетів, у тому числі "Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах", але лише як супутня при інших пораненнях, травмах або захворюваннях. У рамках основних пакетів, які найчастіше використовуються для лікування та реабілітації поранених військовослужбовців ("Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій" та "Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах"), психологічна допомога не передбачена. Окремих пакетів з надання психологічної допомоги для закладів охорони здоров’я, які уклали договори з Національною службою здоров’я України, не передбачено.
Проте військовослужбовці та ветерани, які проходять реабілітацію, скаржаться на надання неякісної психологічної допомоги в лікувальних закладах. Психіатрична допомога в обласних лікарнях чи поліклініках зазвичай обмежується медикаментозним лікуванням, що не завжди відповідає потребам ветеранів. Трапляються випадки виникнення залежності, коли важкопораненим за відсутності психологічної допомоги і без належного контролю призначають транквілізатори, заспокійливі, сильні знеболювальні, снодійні препарати. Присутні на засіданні Тимчасової слідчої комісії представники громадської організації та ветеран Тарас Копал відзначили відсутність в Україні системної психологічної допомоги військовим.
Крім того, в країні нині бракує кваліфікованих фахівців з надання психологічної допомоги. За інформацією військовослужбовця, співзасновника Громадської організації "Принцип" Масі Найєма, станом на 2024 рік, у цивільних державних та комунальних закладах охорони здоров’я працюють близько 350 лікарів-психотерапевтів та 1230 лікарів-психологів, що недостатньо для покриття запитів від 100 тисяч військовослужбовців і ветеранів. Особливо гострою є проблема нестачі фахівців у сільській місцевості.
Дослідження Громадської організації "Принцип" на тему "Від поранення до повернення" також свідчить, що військові після поранення не мали змоги отримати психологічну допомогу, коли цього потребували. Переважно вони оцінюють психологічну допомогу в державних та військових закладах як відсутню та важкодоступну, а психологів називають "штатними одиницями", які реальної допомоги не надають і довіри не викликають.
Під час засідання Тимчасової слідчої комісії 8 грудня 2023 року також було встановлено, що існує й інший бар’єр в отриманні допомоги, який полягає в тому, що звернення за психологічною підтримкою до сьогодні є стигматизованою сферою послуг в Україні, а звернення військовослужбовця до психолога сприймається ним та його оточенням як слабкість. В очах військових психолог - це "цивільна людина, яка не бачила війни на власні очі, а тому не може їх зрозуміти".
На думку голови Громадської організації "Центр підтримки "АТЛАНТ" Андрія Омельченка, оптимальним рішенням для розв’язання цієї проблеми є залучення до надання повноцінної психологічної допомоги волонтерів, які мають гарний досвід комунікації з військовими. Проте з цією метою необхідно розробити та затвердити систему сертифікації волонтерів, які можуть бути допущені до роботи з військовими.
На думку стратегічної лідерки проекту "Реабілітація травм війни" Анастасії Бойчук, комплексна програма психологічної реабілітації обов’язково має включати створення реабілітаційних відділень (відділень психосоціальної реабілітації) при надкластерних психіатричних закладах, а також залучення родичів до реабілітаційного процесу. Реабілітаційний процес має включати роботу з розширення знань військовослужбовців у сфері психічного здоров’я з метою подолання стигми.
Кілька корисних порад запропонувала керівник напряму роботи з військовими волонтерської організації Help Аrmy Анжела Денисенко, зокрема щодо створення центрів/таборів морально-психологічної адаптації-декомпресії для військових (з метою повернення до мирного життя) та проходження 10-денного курсу "Крок з війни до життя".
Під час засідання Тимчасової слідчої комісії 8 грудня 2023 року представники громадських організацій також наголошували на тому, що навіть за умов стрімкої розбудови системи послуг психічного здоров’я спеціалістів буде недостатньо найближчим десятиліттям, саме тоді, коли на них буде великий попит. Одним з рішень, запропонованим представниками громадського сектору, було вдосконалення спеціалізованого навчання військових психологів та офіцерів морально-психологічного забезпечення. Таку допомогу повинні вміти надавати лікарі первинної ланки, частина з яких вже пройшли необхідне навчання. Для психологічної допомоги першого рівня ветеранам можна залучати також осіб, які не є фахівцями у сфері психічного здоров’я, але пройшли відповідну підготовку, зокрема членів громадських об’єднань ветеранів, ветеранів та осіб з інвалідністю.
Необхідно зазначити, що в березні 2024 року в Міністерстві оборони України утворено Управління психологічного забезпечення. Передбачається, що Управління забезпечуватиме формування політики Міністерства оборони України в частині психологічного забезпечення військовослужбовців за стандартами НАТО на системній основі.
У серпні 2024 року Кабінетом Міністрів України було вдосконалено механізм надання послуг із психологічної допомоги другого та третього рівнів. Згідно з Порядком та умовами надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1338, державні органи та центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, зможуть самостійно затверджувати порядки направлення осіб, які проходять службу у їх складі, для отримання послуг із психологічної допомоги.
Тимчасовою слідчою комісією також проаналізовано Звіт Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію заходів з реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України, від 06.06.2023, в якому, зокрема, зазначається, що:
не забезпечено ефективне управління та використання коштів державного бюджету, що виділялися за вказаний у звіті період за окремими бюджетними програмами на реалізацію заходів з реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України;
не ведеться облік ветеранів із застосуванням цифрових технологій;
не розроблено комплексну стратегію та покроковий алгоритм переходу вiд воєнного життя до цивільного;
не сформовано належну систему надання послуг з реабілітації та реадаптації за рахунок бюджетних коштів;
відповідно до Державної цільової програми фізичну, медичну, психологічну реабілітацію і соціальну та професійну реадаптацію отримало лише 67 відсотків постраждалих учасників. Послуги з психологічної реабілітації у стаціонарі замінено послугами з психологічної допомоги;
не забезпечено здійснення передбачених ключових заходів організаційно-правового і методологічного характеру, через що тисячі ветеранів не отримали санаторне лікування, що призвело до ганебного рівня компенсації за невикористане лікування;
жодний міжнародний протокол з надання послуг з психологічної реабілітації не використовувався, оскільки не пройшов стандартизації та імплементації в Україні;
наявне порушення вимог Порядку та умов забезпечення соціальної та професійної адаптації, не підтверджено надання ветеранам освітніх послуг;
санаторно-курортні заклади не відповідають встановленим критеріям, у них відсутні кваліфіковані психологи;
через відсутність затверджених стандартів і протоколів проведення психологічної реабілітації надання послуг із психологічної реабілітації в санаторно-курортних закладах обмежувалося лікувальною фізкультурою, фіточаєм та мінеральною водою.
Зазначене є наслідком неефективного управління коштами бюджетних програм в умовах гострого бюджетного дефіциту під час воєнного стану (неефективне, нерезультативне та неекономне використання коштів, порушення бюджетного законодавства, порушення законодавства про публічні закупівлі, повернення значної частки цих коштів) через відсутність механізму обрахунку потреби в бюджетних коштах на відповідну мету, неналежний облік реальних потреб постраждалих учасників, неврегулювання вимог щодо надання послуг з реабілітації та реадаптації, незабезпечення підзвітності та контролю за діяльністю і витрачанням бюджетних коштів розпорядниками нижчого рівня.
Враховуючи, що з початку повномасштабної збройної агресії росії проти України регулярно відбуваються атаки на заклади охорони здоров’я України, а значна кількість осіб із складових сил оборони та сил безпеки отримали та продовжують отримувати поранення, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, з перших днів війни постало питання про безперебійне направлення на лікування за кордон значної кількості поранених військових, які мають дуже складні травми і потребують виняткового лікування.
Однак не зважаючи на те, що Україна отримує безпрецедентну світову підтримку у протидії російській агресії та чимало країн-партнерів готові приймати на лікування та реабілітацію українських воїнів, надавати їм медичну допомогу у найкращих лікувальних закладах із залученням висококласних фахівців, у Державному бюджеті України на 2024 рік на лікування військових за кордоном коштів не передбачено. Враховуючи, що забезпечення військовослужбовців, які боронять територіальну цілісність України, необхідною медичною та реабілітаційною допомого є пріоритетом держави, 14 жовтня 2023 року Тимчасова слідча комісія направила звернення до Міністерства охорони здоров’я України щодо надання змоги пораненим військовослужбовцям отримувати необхідне лікування та реабілітаційну допомогу за кордоном.
У відповідь Міністерство охорони здоров’я України повідомило, що наразі пацієнти направляються на лікування за кордоном безоплатно для України завдяки тимчасовому захисту, активованому 4 березня 2022 року відповідно до Директиви "Про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому" від 20 липня 2001 року № 2001/55/EC.
Алгоритм направлення на лікування захисників України за кордон регламентовано Порядком направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 року № 411. Станом на жовтень 2023 року, за кордон на лікування евакуйовано близько 3300 громадян, у тому числі 2357 військовослужбовців.
У 2023 році було спрощено процедуру направлення захисників та захисниць на лікування за кордон (Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон" від 21 квітня 2023 року № 361). За новим алгоритмом максимальний період очікування документів для поїздки на лікування та/або реабілітацію за кордон має тривати не більше 14 днів.
Однак опитування військових та численні публікації у ЗМІ підтверджують, що істотних змін у спрощенні процедури чи збільшенні кількості направлень військових на лікування за кордон так і не відбулося. Остаточне рішення про направлення військових за кордон залежить від позиції закладів охорони здоров’я України, які готують необхідні документи та надсилають їх до військово-медичного закладу (шпиталю) на розгляд. Процедура отримання дозволу на виїзд за кордон є дуже тривалою і забюрократизованою, адже потребує збору великої кількості документів і дозволів (підтверджень) від органів державної влади. Протягом часу, поки триває листування між установами та країною-партнером, військовослужбовці з важкими пораненнями мусять очікувати своєї черги. Крім того, потребує вирішення питання фінансового забезпечення супроводу і перебування за кордоном разом із військовослужбовцем близького родича (дружини або чоловіка, одного з батьків чи одного з дітей, у тому числі усиновлених).
Враховуючи вищевикладене, Тимчасова слідча комісія вважає, що зазначені питання підлягають подальшому вивченню, зокрема питання щодо стану ментального здоров’я військовослужбовців та надання їм необхідної психологічної допомоги, реабілітації в цивільних, військових та приватних медичних закладах, у тому числі за кордоном, забезпечення поранених військовослужбовців допоміжними засобами функціонування, протезування та паліативною допомогою, підготовки відповідних спеціалістів тощо.