Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) визначає як одну з неодмінних умов вчинення нотаріусом виконавчого напису додержання встановленого для цього строку (три роки з дня виникнення права вимоги, у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, або ж у межах іншого встановленого законом для відповідної вимоги строку давності).
Вчинення виконавчого напису поза межами встановленого строку є порушенням вимог названого Закону ( 3425-12 ) і підставою для визнання зазначеного напису недійсним.
37. Яку саме дату слід зазначати в наказі, що видається місцевим господарським судом на виконання постанови апеляційного господарського суду як дату набрання такою постановою законної сили: дату прийняття постанови або дату підписання її повного тексту?
Згідно з частиною третьою статті 105 ГПК ( 1798-12 ) постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Отже, така дата і повинна зазначатися у відповідному наказі як дата набрання постановою законної сили, незалежно від того, коли підписано її повний текст.
38. Чи вправі господарський суд під час знаходження матеріалів справи в апеляційній чи в касаційній інстанції здійснювати розгляд скарги на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби?
В абзаці другому пункту 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 ( v_365600-02 ) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, зокрема, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби.
До того ж розгляд зазначених скарг, як правило, потребує дослідження судом матеріалів тих справ, у зв'язку з виконанням судових рішень в яких і подано відповідну скаргу.
Отже, відсутність в господарському суді матеріалів справи унеможливлює розгляд скарги на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби.
Тому у наведеній ситуації господарському суду слід шляхом винесення відповідної ухвали відкладати вирішення питання про прийняття до розгляду зазначеної скарги до повернення матеріалів справи з апеляційної чи з касаційної інстанції.
39. Чи можлива у виконавчому провадженні заміна кредитора згідно з договором відступлення права вимоги?
Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, в той час як відносини, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, не мають характеру цивільно-правових у розумінні частини першої статті 1 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), а управненою стороною в цих відносинах виступає не кредитор, а стягувач. Тому зазначена заміна не є можливою.
Що ж до заміни сторони на стадії виконання судового рішення, то така заміна можлива не інакше як на підставах та в порядку, визначених ГПК ( 1798-12 ) та Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).
40. У який спосіб може бути захищено права особи, яка не погоджується з оцінкою майна, проведеною в порядку здійснення виконавчого провадження?
У вирішенні відповідного питання слід враховувати викладене в пункті 28 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 N 01-8/675 ( v_675600-07 ) "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року".
41. Чи слід вважати пропущеним строк оскарження рішення третейського суду в разі, якщо про таке рішення стороні не було відомо у зв'язку з підписанням третейської угоди невстановленою особою із скріпленням її підробленою печаткою (що встановлено господарським судом згідно з висновком судової експертизи)?
Відповідно до частини четвертої статті 51 Закону України "Про третейські суди" ( 1701-15 ) (далі - Закон) заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.
Подання заяви про скасування рішення третейського суду з пропуском установленого Законом ( 1701-15 ) строку є підставою для винесення господарським судом ухвали про відмову в прийнятті такої заяви; про це зазначено в підпункті 1.9.1 пункту 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 04-5/639 ( v0639600-05 ) "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди".
Водночас з урахуванням того, що передбачений наведеною нормою Закону строк є процесуальним і з її змісту не вбачається присікального характеру цього строку, господарський суд у наведеній ситуації не позбавлений права в порядку статті 53 ГПК ( 1798-12 ) відновити пропущений строк оскарження рішення третейського суду.
42. Як має діяти господарський суд, якщо до нього оскаржено рішення третейського суду, прийняте як з господарського, так і з трудового спору?
{ Пункт 42 виключено на підставі Листа Вищого господарського суду N 01-08/195 ( v_195600-09 ) від 02.04.2009 }
У наведеній ситуації господарський суд приймає заяву про оскарження рішення третейського суду (за відсутності перешкод для цього) в тій частині згаданого рішення, в якій відповідну справу законом віднесено до підвідомчості господарського суду, в іншій же частині в прийнятті заяви відмовляє (див. також підпункт 1.9.1 пункту 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 04-5/639 ( v0639600-05 ) "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди").
Якщо ж буде встановлено, що провадження в такій іншій частині господарським судом порушено помилково, то провадження в цій частині підлягає припиненню згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК ( 1798-12 ).
Внести зміну до пункту 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 ( v_973600-07 ) "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", замінивши в тексті зазначеного в цьому пункті питання слово "спростування" словом "скасування".
Заступник Голови Вищого господарського суду України В.Москаленко