ГПК ( 1798-12 ) не надає господарському суду права продовжувати строки, встановлені ГПК. Отже передбачений статтею 121 ГПК строк розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання не може бути продовжено. Стаття 121 ГПК не вимагає такого розгляду саме тим суддею, який вирішив спір.
8. Чи застосовуються приписи частин третьої і четвертої статті 85 ГПК ( 1798-12 ) до ухвал господарського суду?
Відповідно до статті 86 ГПК ( 1798-12 ) ухвала виноситься господарським судом, якщо спір не вирішується по суті, тому приписи частин третьої і четвертої статті 85 ГПК не можуть застосовуватись до ухвал господарського суду.
9. Чи вправі місцевий господарський суд відмовити у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, яку не може бути оскаржено в апеляційному порядку?
Відповідно до частини першої статті 106 ГПК ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених названим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). Отже у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, господарський суд відмовляє у прийнятті такої скарги з посиланням на названу норму ГПК та надсилає її супровідним листом скаржнику з видачею у необхідних випадках довідки про повернення державного мита (стаття 47 ГПК).
10. Чи підлягають розгляду в господарських судах України справи за позовами до відповідачів, місцезнаходження яких за межами України, якщо сторонами укладено угоду про вирішення спірних питань в господарському суді за місцезнаходженням позивача, тобто в Україні?
У ГПК ( 1798-12 ) відсутній інститут договірної підсудності, тому господарський суд не вправі приймати до провадження справи за позовами до відповідачів, місцезнаходження яких за межами України, крім випадків, встановлених цим Кодексом, або коли міждержавними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено інше.
Відповідний пріоритет міжнародного договору заснований на приписах частини третьої статті 4 ГПК ( 1798-12 ), згідно з якою у разі встановлення такими договорами інших правил, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.
Отже у випадках, передбачених такими міжнародними договорами і за наявності угоди про договірну підсудність між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та іноземним суб'єктом господарської діяльності, сторони мають право звернення з позовом до місцевого господарського суду.
11. Чи можливе обмеження господарським судом розміру відшкодування витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката?
Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
12. Чи можливе звернення стягнення на майно місцевої державної адміністрації?
Відповідно до статей 1 і 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ) місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади, фінансується за рахунок Державного бюджету України і має закріплене за нею на праві управління майно, що є державною власністю.
Таким чином, майно названого органу підпадає під ознаки, наведені у статті 39 Закону України "Про власність" ( 697-12 ), яка регулює правовий режим майна державної установи (організації).
Згідно з пунктом 3 згаданої статті Закону України "Про власність" ( 697-12 ) державна установа (організація) відповідає за своїми зобов'язаннями коштами, що є в її розпорядженні. Отже закон не передбачає можливості звернення стягнення на майно цих установ (організацій) за їх зобов'язаннями. Не допускається і безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, в рахунок погашення зобов'язань бюджетних установ (стаття 25 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ).
13. Чи можливе відчуження векселів шляхом їх продажу?
Встановлений Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженим Женевською конвенцією 1930 року ( 995_009 ), порядок передачі векселів не передбачає відчуження їх шляхом здійснення цивільно-правових угод, зокрема, купівлі-продажу. Водночас чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому випадку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною, і, якщо на векселі відсутній індосамент, питання, пов'язані із стягненням заборгованості за векселем, регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством, оскільки у таких випадках вексель втрачає свою силу і набуває статусу боргового документа (стаття 216 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ).
14. Внести такі зміни і доповнення до деяких інформаційних листів Вищого арбітражного (господарського) суду України:
14.1. Інформаційний лист від 06.08.97 N 01-8/277 ( v_277800-97 ) "Про облікову ставку Національного банку України" доповнити такими словами і цифрами:
"з 04.10.2001 р. 15%
з 10.12.2001 р. 12,5%";
14.2. Інформаційний лист від 23.04.2001 N 01-8/482 ( v_482800-01 ) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Декрету Кабінету Міністрів "Про акцизний збір" (з доповненнями, внесеними інформаційним листом від 06.05.2001 N 01-8/550 ( v_550800-01 ) доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:
"Законом України від 13.12.2001 "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 2895-14 ) статтю 1 Декрету ( 18-92 ) доповнено абзацами, у яких наводиться визначення понять "давальницька сировина" і "давальницькі умови"; ( Підпункт 14.2 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду N 01-8/340 ( v_340600-02 ) від 25.03.2002 )
14.3. Додаток "Розмір мінімальної заробітної плати (МЗП)" до Інформаційного листа від 31.05.2000 N 01-8/252 ( v_252800-00 ) "Про розмір неоподатковуваного мінімуму і розмір мінімальної заробітної плати" доповнити пунктами 16 і 17 такого змісту:
------------------------------------------------------------------
|16.|01.01.2002| 140 грн. |Закон України "Про встановлення|
| | | |розміру мінімальної заробітної плати|
| | | |на 2002 рік" від 13.12.2001|
| | | |N 2896-III ( 2896-14 ) |
|---+----------+------------+------------------------------------|
|17.|01.07.2002| 165 грн. |Закон України "Про встановлення|
| | | |розміру мінімальної заробітної плати|
| | | |на 2002 рік" від 13.12.2001|
| | | |N 2896-III ( 2896-14 ) |
------------------------------------------------------------------
14.4. Абзац перший підпункту 1.2. пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.11.2001 N 01-8/1305 ( v1305600-01 ) "Про внесення змін до деяких Інформаційних листів та про відкликання Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України" після слів "у підпункті 1.4 пункту 1 Інформаційного листа" доповнити словом і цифрами "від 24.09.99 N 01-8/451 ( v_451800-99 )";
14.5. Абзац другий Інформаційного листа від 04.12.2001 N 01-8/1321 ( v1321600-01 ) "Про анулювання Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України деяких ліцензій на право провадження діяльності арбітражного керуючого" викласти у такій редакції:
"Це анулювання здійснено відповідно до наказів названого Міністерства від 26.01.2001 N 20 ( v0020557-01 ), від 28.02.2001 N 48 ( v0048557-01 ), від 19.11.2001 N 277 ( v0277569-01 ), від 20.11.2001 N 280 ( v0280569-01 ), від 23.11.2001 N 285 ( v0285569-01 ), від 03.12.2001 N 297 ( v0297569-01 ), від 29.12.2001 N 324 ( v0324569-01 ), від 16.01.2002 N 16 ( v0016569-02 ), від 03.01.2002 N 3 ( v0003569-02 ) стосовно таких осіб: Сачко Людмили Володимирівни, Карпова Сергія Вікторовича, Підгурського Івана Івановича, Репіна Олександра Михайловича, Рябчука Сергія Миколайовича, Годованника Олександра Юрійовича, Станкевич Елеонори Зіновіївни, Шлапака Володимира Івановича, Гуліди Дмитра Миколайовича."
Голова Вищого господарського суду України Д.Притика