Митного кодексу України ( 92-15 ) визначила, що декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники). Обов'язки та відповідальність декларанта передбачені у статті 88 Митного кодексу.
Після доставки залізницею вантажу до митниці призначення митне оформлення (декларування) вантажу здійснює вантажоодержувач або за договором з ним митний брокер, від яких залежить вчасне оформлення митних декларацій та виконання митних процедур, оскільки стаття 113 Митного кодексу України ( 92-15 ) покладає на працівників залізничного транспорту обов'язок сприяти посадовим особам митних органів у виконанні ними своїх службових обов'язків, а не декларувати вантажі, які перебувають під митним контролем.
Однак "видача вантажу" в повне розпорядження вантажоодержувачу та подача таких вагонів (контейнерів) з вантажами на під'їзну колію за умови перебування їх під охороною з дозволу митного органу за зверненням вантажоодержувача без права вивантаження вантажів із вагонів не є тотожними поняттями.
Суди повинні враховувати, що якщо вантажоодержувач не використовує передбачену Порядком ( z0360-01 ) можливість забрати на під'їзну колію з дозволу митниці та під охорону вагони з вантажами, які перебувають під митним контролем, а натомість використовує залізничні вагони як "склади на колесах", то такий одержувач повинен сплачувати залізниці плату за користування вагонами на підставі статті 119 Статуту та збір за зберігання вантажів на підставі статті 46 Статуту ( 457-98-п ), пункту 9 Правил зберігання вантажів ( z0866-00 ) і пункту 2 розділу 2 Тарифного керівництва N 1 ( z0828-99 ).
5.12. Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені в статті 121 Статуту ( 457-98-п ) залізниць України та пункті 16 Правил користування вагонами ( z0165-99 ). У статті 121 Статуту залізниць зазначено, що відправник, одержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами в інших випадках, передбачених Правилами.
Так, зокрема, Правила складання актів ( z0567-02 ) у пункті 17 встановлюють, що у разі обґрунтованості скарги вантажоодержувача на відмову начальника станції скласти комерційний акт начальник Дирекції залізничних перевезень дає розпорядження про складання комерційного акта (акта загальної форми). У цьому разі плата за зберігання вантажу, а також плата за користування вагоном (контейнером) протягом часу затримки складання акта з одержувача не стягується.
Також якщо при передаванні вагонів чи контейнерів одержувачу буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, несправність пломб або запірно-пломбувальних пристроїв, їх відсутність, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта. Відповідно до пункту 11 Правил видачі вантажів ( z0862-00 ) такі вагони до прибуття представника станції для перевірки вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу.
5.13. Загальний час, за який вантажовласником вноситься плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з причин, які залежать від вантажовласника, та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Що ж до взаємовідносин власників під'їзних колій - суб'єктів господарської діяльності з третіми особами-контрагентами, які ними обслуговуються (тобто безпосередньо з вантажовідправниками і вантажоодержувачами), то вони визначаються і реалізуються без участі залізниць. Відповідальність перед залізницею у зв'язку з використанням вагонів (контейнерів) несе суб'єкт господарської діяльності, який безпосередньо приймає від неї вагони (контейнери).
5.14. Правила експлуатації, номерного обліку і розрахунків за користування вантажними вагонами, що є власністю інших держав ( 998_185 ), затверджені 24.05.96 згідно з дорученням Ради залізничного транспорту, держав - учасниць Співдружності, Латвійської, Литовської і Естонської Республік, надають право залізницям України використовувати вагони, що належать власникам, розташованим за межами України, для перевезення вантажів у внутрідержавному сполученні. Вимоги щодо такого використання вагонів містяться у розділі 1 цих Правил.
Вантажовласники, порти на підставі статті 119 Статуту ( 457-98-п ) повинні відшкодовувати залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Відповідний порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.96 N 1312 ( 1312-96-п ) "Про номерний облік простою вантажних вагонів, які належать іншим державам" та Правилами користування вагонами і контейнерами.
5.15. Плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
6. Штраф за неправильно зазначені відомості у накладній
6.1. Стаття 118 Статуту ( 457-98-п ) визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.