Статуту ( 457-98-п ) встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Правила зберігання вантажів ( z0866-00 ) у пункті 5 встановлюють, що у випадках, коли одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту ( 457-98-п ), з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Винятком з цього правила може бути прострочення та доставка залізницею вантажу до порту призначення після закінчення навігації. У такому випадку згідно зі статтею 88 Статуту відповідальне зберігання в порту здійснюється за рахунок залізниці.
Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення (пункт 4 Правил видачі вантажів) ( z0866-00 ).
Правила зберігання вантажів ( z0866-00 ) установлюють, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки.
За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (в тому числі під митним оформленням та з інших причин, незалежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення на станцію до моменту закінчення затримки.
Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів ( z0567-02 ), Правил користування вагонами і контейнерами ( z0165-99 ).
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво N 1 ( z0828-99 ) (з наступними змінами і доповненнями) в пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів; таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
Пункт 2.3 розділу 2 Тарифного керівництва N 1 ( z0828-99 ) також встановлює, що за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання.
Однак при цьому судам необхідно встановлювати та надавати оцінку обставинам, за яких залізниця не подавала чи не могла подавати вагони під вивантаження і з'ясовувати, чи був одержувач повідомлений належним чином про прибуття на його адресу вантажу або з яких причин вагони було затримано залізницею на шляху перевезення і чи дійсно ці причини не залежали від залізниці.
Пункт 9 Правил зберігання вантажів ( z0866-00 ) та пункт 2.4 розділу 2 Тарифного керівництва N 1 ( z0828-99 ) встановлюють порядок стягнення плати за зберігання вантажу, який завозиться відправником на станцію відправлення на місця загального користування частинами і в день пред'явлення перевізних документів не був зданий повністю. Цей збір нараховується на загальну масу ввезеного вантажу. Доказом ввезення вантажу на станцію частинами є відмітки у графі 2 зворотного боку накладної, в якій працівник залізниці проставляє дату, кількість місць і масу всієї партії вантажу чи окремо кожної його частини, яка ввозиться, та засвідчує своїм підписом відповідно до пункту 3.3 Правил оформлення перевізних документів ( z0863-00 ).
Оскільки стаття 908 ЦК України ( 435-15 ) і стаття 307 ГК України ( 436-15 ) визначили, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються не лише транспортними кодексами (статутами), а й іншими нормативно-правовими актами, то у господарського суду немає правових підстав не застосовувати норми Правил зберігання вантажів ( z0866-00 ) та Тарифного керівництва N 1 ( z0828-99 ).
Припис статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ), який кореспондується зі статтею 110 Статуту ( 457-98-п ), щодо обов'язку залізниці забезпечити збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а у разі незбереження вантажу - відшкодувати вартість за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, не звільняє вантажоодержувача від сплати збору за зберігання вантажів понад нормативний безоплатний термін зберігання.
Норми статті 46 Статуту ( 457-98-п ), Правил зберігання вантажів ( z0866-00 ) та Тарифного керівництва N 1 ( z0828-99 ) не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладної), як і не передбачають винятку щодо сплати збору за ставками Тарифного керівництва N 1 за зберігання вантажів у вагонах, які належать іншим країнам.
Однак, пункт 7 Правил зберігання вантажів ( z0866-00 ) встановлює, що на прохання вантажовласників залізниця може надавати їм місця в смузі відведення, на відкритих майданчиках та складах станцій для зберігання вантажів на строк, більший граничного терміну зберігання. Умови такого зберігання вантажів і плата за нього визначаються окремою угодою між залізницею і вантажовласником. За умовами такої самої угоди можуть зберігатись вантажі у вагонах і контейнерах. У цих випадках плата за зберігання визначається за вільними тарифами на умовах укладеної окремої угоди.
Підпункт 2.8 пункту 2 розділу 2 Тарифного керівництва N 1 ( z0828-99 ) прямо визначає, що збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).
Збір за зберігання вантажів, навіть якщо він збільшений начальником залізниці до двократного розміру, не є санкцією - мірою відповідальності за порушення зобов'язання.
5.4. У разі здавання одержувачем, портом після вивантаження неочищених вагонів або контейнерів одержувач, порт відшкодовують залізниці витрати, пов'язані з очищенням порожніх вагонів у пунктах їх наступного навантаження шляхом сплати залізниці штрафу в розмірі, передбаченому статтею 123 Статуту ( 457-98-п ), і плати за затримку вагонів під очищенням згідно зі статтею 119 Статуту.
Оскільки відповідно до статті 125 Статуту ( 457-98-п ) після прибуття вантажу на станцію призначення всю відповідальність перед залізницею несе одержувач, він відшкодовує зазначені витрати і у випадку, коли вантаж було навантажено у неочищені вагони відправником.
Факт непромивки, неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача засвідчується залізницею актом загальної форми, який підписується особами, що беруть участь у засвідченні обставин, які стали підставою для складання акта.
Відповідно до статті 35 Статуту ( 457-98-п ) та підпункту 1.3 пункту 1 Правил перевезення вантажів навалом і насипом ( z0795-01 ) промивання вагонів після вивантаження забруднювальних вантажів здійснюється одержувачем у спеціально обладнаних місцях. Перелік таких вантажів наведено у додатку 2 до названих Правил.
У разі відсутності в одержувача умов та можливостей для промивання вагонів залізниця може виконувати ці роботи з оплатою за договором, виходячи із ставок зборів за промивання вагонів, затверджених відповідною залізницею. Статут ( 457-98-п ) не передбачає обов'язку залізниці надавати вантажоодержувачу документи, що засвідчують факт промивання вагонів.
Чинним законодавством на залізницю не покладено обов'язку з надання розрахункових документів, що підтверджують розмір витрат, пов'язаних з промиванням вагонів, оскільки відповідно до статті 60 Статуту ( 457-98-п ) ставки зборів з вантажоодержувачів за очищення, промивання та дезінфекцію вагонів засобами залізниць у випадках, передбачених вищеназваною статтею Статуту, затверджуються залізницями.
Підставою для здійснення розрахунків за надання залізницею додаткових послуг, зокрема, промивання вагонів, згідно зі статтею 62 Статуту ( 457-98-п ) та з підпунктом 2.6 пункту 2 Правил розрахунків за перевезення вантажів ( z0864-00 ) є підписана працівником станції та платником накопичувальна картка.
Слід враховувати, що передбачену статтею 123 Статуту ( 457-98-п ) відповідальність за здавання неочищеного рухомого складу або контейнерів порти несуть не тільки у випадках, коли вони виступають вантажоодержувачами, але й у випадках, коли вони не є вантажоодержувачами, а лише здійснюють вивантаження вагонів (при перевалці вантажу в прямому змішаному сполученні, відвантаженні імпортного вантажу тощо).
5.5. У статтях 57 та 58 Статуту ( 457-98-п ) визначено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 ( 1548-96-п ) "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" з подальшими змінами і доповненнями наказом Мінтрансу України від 15.11.99 N 551 ( z0828-99 ) затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво N 1). Тарифи на перевезення, розмір зборів і штрафів, наведені в Тарифному керівництві N 1, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої та вузької колій загальної мережі залізниць України, що включені в постійну експлуатацію, для всіх відправників і одержувачів вантажів.
Тарифне керівництво N 1 ( z0828-99 ) вміщує пояснення щодо застосування тарифів за перевезення (провізної плати), розміри додаткових зборів за операції, пов'язані з перевезенням вантажів, а також перелік додаткових операцій, які залізниця може виконувати на прохання відправника або одержувача за окремими договорами на підставі вільних тарифів.
5.6. Слід враховувати, що без виконання додаткових операцій, зазначених у розділі 2 Тарифного керівництва N 1 ( z0828-99 ), вантаж не може бути навантажено та прийнято до перевезення або видано вантажоодержувачу на станції призначення.
Пункт 1.6 Правил оформлення перевізних документів ( z0863-00 ) встановлює порядок перевірки залізницею перевізних документів і їх візування начальником станції або уповноваженим ним працівником станції. Візування передує укладанню договору перевезення.
Пункт 3.1 Правил оформлення перевізних документів ( z0863-00 ) встановлює, що візування накладної здійснюється у разі надання дозволу на навантаження у місцях загального і незагального користування; таким чином, візування є обов'язковою додатковою операцією, пов'язаною з перевезенням, яка передує укладанню договору перевезення.
Оскільки залізнична накладна є письмовою формою договору перевезення конкретного вантажу, то для візування накладної нема потреби укладати окремий договір.
5.7. Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо) згідно зі статтею 22 Статуту ( 457-98-п ) здійснюється на підставі окремих договорів, які відповідно до статті 181 ГК України ( 436-15 ) можуть бути укладені у спрощений спосіб.
До цього переліку додаткових послуг, які можуть виконуватися залізничним транспортом за вільними тарифами, віднесено утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під'їзних коліях вітковласників, оскільки власник під'їзної колії може й сам власними силами виконувати ці роботи.
Вартість виконання операцій з переведення стрілок на під'їзній колії, яка не належить залізниці, не включено до ставок збору за подачу та забирання вагонів локомотивом залізниці. Ставки зборів за подачу й забирання вагонів залежать від кількості вагонів, які подаються чи забираються, та від відстані подавання-забирання в обидва кінці і наведені у таблицях 1 та 2 розділу 2 Тарифного керівництва N 1 ( z0828-99 ).
Відповідно до статті 322 ЦК України ( 435-15 ) власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, стрілочні переводи на під'їзній колії мають утримуватись і обслуговуватись власником під'їзної колії; залізниця може виконувати ці операції за договором, у якому має бути зазначено, які саме операції виконуються залізницею: чи в сукупності утримання, обслуговування, переведення стрілок, чи тільки окремі, наприклад, переведення стрілок. У договорі або в інший спосіб визначається також договірна вартість виконання операцій.
У разі виникнення спору з приводу безпідставного нарахування платежів за додаткові послуги, які є необов'язковими та надаються за вільними тарифами, залізниця має довести, що відправник, одержувач або експедитор замовляли ці додаткові послуги і що сторонами встановлено договірні відносини та погоджено у будь-який спосіб відповідні тарифи.
5.8. Вантажі, зазначені у Переліку, який затверджено наказом Мінтрансу України від 20.01.97 N 18 ( z0036-97 ) "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України", приймаються до перевезення під воєнізованою охороною залізниці, за що відправник вносить залізниці окрему плату.
У разі супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача) плата за охорону не справляється.
5.9. Згідно зі статтею 119 Статуту ( 457-98-п ) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами ( z0165-99 ).
Під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб'єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під'їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.
Час користування, за який цим суб'єктом господарської діяльності вноситься відповідна плата, визначається від моменту прийняття вагонів (контейнерів) від залізниці до моменту їх повернення залізниці.
5.10. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
У разі затримки вагонів на станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, залізниця складає акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Затримка вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення оформляється наказом залізниці, актом про затримку вагонів форми ГУ-23а, що складається станцією затримки вагонів і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання актів, але не менше як двома особами відповідно до пункту 3 Правил складання актів ( z0567-02 ). Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення, яка повинна інформувати вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого "ПовідомленняЕ" не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення.
У вирішенні спорів про стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення судам належить перевіряти дотримання залізницями цього порядку.
5.11. Стаття 119 Статуту ( 457-98-п ) встановила, що зазначена плата за користування вагонами і контейнерами стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
У пункті 6 Правил користування вагонами і контейнерами ( z0165-99 ) встановлено, що всі завантажені вагони, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені у статті 121 Статуту ( 457-98-п ) та в пункті 16 Правил користування вагонами ( z0165-99 ); затримку вагонів, пов'язану з митним оформленням, до цих підстав не віднесено.
Порядком взаємодії митних органів і залізниць України під час переміщення через митний кордон товарів (вантажів) залізничними вантажними поїздами, затвердженим спільним наказом Державної митної служби України та Мінтрансу України від 30.03.2001 N 231/174 ( z0360-01 ) (в редакції наказу Державної митної служби України та Мінтрансзв'язку України від 28.05.2004 N 399/442 ( z0766-04 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2004, далі - Порядок) визначено, що товари (вантажі), що прибувають на станцію призначення й перебувають під митним контролем, розміщуються на цій станції й перебувають під охороною залізниці, а для здійснення митних процедур можуть подаватися в інші зони митного контролю.
Про прибуття вантажу посадова особа станції призначення повідомляє митницю призначення та вантажоодержувача. За відсутності на станції призначення митного підрозділу митниця призначення та залізнична станція погоджують окремий порядок повідомлення й передання документів залежно від місцевих умов, який встановлюється у Технологічному процесі роботи станції.
Після проведення митного оформлення вантажів перевізні документи з відповідними відмітками, підписом та відбитками особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення вантажоодержувачем повертаються на станцію призначення та служать підставою для видачі товарів (вантажів) одержувачу.
Видача вантажів до закінчення митного оформлення забороняється.
Однак у пункті 3.6 Порядку ( z0360-01 ) зазначено, що на
прохання вантажоодержувача митне оформлення товарів (вантажів) у повному обсязі може здійснюватися безпосередньо в митниці відправлення; в окремих випадках (мається на увазі виробнича необхідність вантажоодержувача або залізниці) допускається подача таких вантажів на під'їзну колію за умови перебування їх під охороною за зверненням вантажоодержувача.
Пункт 3.12 Порядку ( z0360-01 ) допускає подачу транспортних засобів з товарами (вантажами) на під'їзні колії без проставляння на перевізних документах підпису й відбитків особистої номерної печатки посадової особи митниці призначення за умови перебування цих товарів (вантажів) під охороною за зверненням вантажоодержувача.
У разі неможливості здійснити декларування товару (вантажу) в обраному митному режимі вантажоодержувач може розмістити товар (вантаж) згідно з вимогами Положення про склади тимчасового зберігання й Порядку ( z0360-01 ) роботи митного складу.