Статуту залізниць ( 457-98-п ) встановлює, що порядок розроблення та форми договорів про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договорів про подачу та забирання вагонів встановлюються Правилами.
Пункт 3.4 Правил обслуговування під'їзних колій ( z0875-00 ) (розділ 12 Правил перевезень вантажів) регламентує порядок укладання договору про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів, а також додаткових угод до договору, його продовження, доповнення або часткові зміни.
Згідно з цим пунктом проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору у підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей обумовлюється в договорі при його підписанні. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін договір набирає чинності в редакції залізниці;
- залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання цього протоколу розбіжностей зобов'язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона має повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці;
- розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в зазначений термін розбіжності не будуть направлені до господарського суду, то договір набуває чинності в редакції підприємства.
Суди у розгляді справ про укладення договорів про експлуатацію під'їзних колій (про подачу та забирання вагонів) повинні перевіряти дотримання сторонами цих строків, оскільки у разі пропуску однією із сторін встановленого строку договір набирає чинності автоматично в редакції іншої сторони, а відтак, буде відсутній предмет спору.
Оскільки пункт 3.4 Правил обслуговування під'їзних колій ( z0875-00 ) не встановлює вимог певної форми вчинення дій, як от лише письмово з повідомленням про вручення або інше, то господарським судам належить оцінювати докази виконання сторонами вимог цього пункту у відповідності із нормами статей 32 та 33 ГПК ( 1798-12 ).
Під час перевірки дотримання сторонами зазначених строків господарським судам необхідно враховувати приписи статті 254 ЦК України ( 435-15 ), зокрема: якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
2.10. Порядок укладання договорів, встановлений пунктом 3.4 Правил обслуговування колій ( z0875-00 ), відрізняється від загального порядку укладання договорів, установленого статтею 181 ГК України ( 436-15 ), тим, що на сторону, яка порушила строки для вчинення певних дій з укладення договору покладаються наслідки: договір вступає в силу в редакції іншої сторони.
Господарським судам, вирішуючи питання про дотримання сторонами порядку укладання договорів про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів, слід мати на увазі, що у відповідності із частиною четвертою статті 307 ГК України ( 436-15 ) перевагу має спеціальне транспортне законодавство над загальними нормами щодо укладання договорів, встановленими у статті 181 ГК України.
2.11. Хоча пункт 3.4 Правил обслуговування колій ( z0875-00 ) передбачає, що проект договору розробляється залізницею, це не позбавляє вантажовласника або власника під'їзної колії у разі ухилення залізниці від виконання цього обов'язку розробити свій проект договору та звернутись з ним до залізниці.
2.12. Господарським судам, приймаючи рішення у справах даної категорії, слід дотримуватись, зокрема, вимог частини третьої статті 84 ГПК ( 1798-12 ), та у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказувати рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
2.13. У вирішенні спорів щодо дійсності чи недійсності договорів на обслуговування під'їзної колії господарським судам слід виходити із загальних засад статті 16 ЦК України ( 435-15 ) щодо обрання належного та ефективного способу захисту свого права, а також враховувати, що угода, підписана від імені юридичної особи особою, не уповноваженою на укладення угоди, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки для особи, яку представляють, лише у разі подальшого схвалення угоди цією особою.
Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди, зокрема, прийняття від залізниці та оброблення вагонів на під'їзній колії. У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
3. Спори, пов'язані з виконанням договорів
3.1. Чинним законодавством передбачено, що вантажовласники, які користуються послугами залізничного транспорту, повинні забезпечити навантаження та вивантаження вагонів протягом доби та у всі дні тижня, в тому числі у вихідні та святкові дні.
3.2. У випадку коли порожні вагони, що були виділені залізницею контрагенту, власник під'їзної колії не подав цьому контрагенту, через що з останнього було стягнуто залізницею штраф за невиконання плану перевезень, контрагент вправі звернутись на загальних підставах до господарського суду з позовом про стягнення з власника під'їзної колії збитків, спричинених сплатою штрафу.
3.3. У відповідності із статті 119 Статуту залізниць ( 457-98-п ) власник під'їзної колії, який своїм локомотивом забирає у залізниці вагони та подає їх своїм контрагентам для навантаження-вивантаження, за весь час знаходження вагонів на під'їзній колії сплачує залізниці плату за користування вагонами у порядку, встановленому правилами користування вагонами і контейнерами.
3.4. Відповідно до норм транспортного законодавства плату за користування вагонами залізниці повинен сплачувати власник під'їзної колії, який забирає вагони від залізниці та своїм або орендованим локомотивом подає їх своїм контрагентам, і який має право в договорах зі своїми контрагентами на транспортне обслуговування передбачати умови щодо порядку стягнення внесеної ним плати за користування вагонами, які знаходились в користуванні контрагентів.
Контрагент, для якого власник під'їзної колії своїм локомотивом подає вагони на фронти навантаження-вивантаження, зобов'язаний сплатити власникові під'їзної колії плату за користування вагонами за час від прийому цих вагонів від власника під'їзної колії до їх фактичного повернення власникові під'їзної колії згідно з умовами укладеного між ними договору.
4. Спори, пов'язані з внесенням змін та розірванням договорів
4.1. Відповідно до статті 651 ЦК України ( 435-15 ) (яка є загальною нормою права) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з частиною четвертою статті 188 ГК України ( 436-15 ) у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Господарським судам слід враховувати: якщо сторони не заперечували проти внесення змін до договору, частково ці розбіжності узгодили між собою, а спір виник у результаті розбіжностей щодо тексту змін, які сторони пропонували внести до договору, які вони не узгодили і передали на розгляд суду, то спір має бути вирішений судом по суті.
4.2. Водночас, окрім Господарського ( 436-15 ) та Цивільного кодексів України ( 435-15 ) існує спеціальне законодавство, яке регулює відносини, пов'язані із залізничними перевезеннями.
У пункті 3.4 Правил обслуговування під'їзних колій ( z0875-00 ) передбачено порядок врегулювання розбіжностей, які виникають при укладанні договору. Такий само порядок поширюється і на додаткові угоди до договору, на його продовження, доповнення або часткові зміни.
Таким чином, зазначеною спеціальною нормою не встановлено обмежень щодо можливості внесення змін до чинних договорів, у тому числі шляхом укладення додаткової угоди.
Вирішуючи спори даної категорії, господарським судам слід враховувати, що залізниця є суб'єктом природної монополії і не може відмовляти суб'єктам господарської діяльності в наданні послуг з перевезення вантажів або розривати вже укладені договори без згоди контрагента та з підстав, що не передбачені законодавством.
4.3. Стаття 4 Закону України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ) встановлює, що управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця", підпорядкованим Мінтрансзв'язку України.