1. Особи, яким надано тимчасовий захист, мають право на:
безоплатне проживання у придатних для тимчасового перебування місцях. Вимоги до місць тимчасового перебування осіб, яким надано тимчасовий захист, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік місць для тимчасового перебування осіб, яким надано тимчасовий захист, та порядок утримання таких місць визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
забезпечення достатнім харчуванням, ліками, одягом з урахуванням спеціальних потреб дітей, у тому числі новонароджених, осіб із захворюваннями, осіб похилого віку;
отримання роботи в Україні на строк, на який надано тимчасовий захист;
отримання грошової допомоги, якщо в них немає інших доходів в Україні;
свободу пересування територією України на тих самих умовах, що визначаються законами України для іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах;
безоплатну невідкладну медичну допомогу в державних закладах охорони здоров'я;
добровільне повернення в країну походження;
подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у порядку, встановленому цим Законом;
отримання інформації про свої права та обов'язки рідною або зрозумілою їм мовою;
користування іншими правами, які їм гарантуються відповідно до міжнародних договорів, законів та інших нормативно-правових актів України.
2. Неповнолітня особа, яка отримала тимчасовий захист, має право на виховання та навчання в державних та комунальних дошкільних, загальноосвітніх та професійних навчальних закладах у порядку ( z0813-13 ), встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти. { Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }