1. Національний реєстр донорів крові функціонує в межах електронної системи охорони здоров’я. Кожному донору, інформація про якого вноситься до Національного реєстру донорів крові, присвоюється унікальний ідентифікаційний номер для забезпечення анонімності донації, конфіденційності інформації, наданої донором, а також можливості його подальшої ідентифікації в системі крові та забезпечення простежуваності.
1. Електронна система охорони здоров’я та інтегровані з нею інформаційно-телекомунікаційні системи, крім іншого, забезпечують виконання таких функцій, пов’язаних із донорством крові та компонентів крові:
2. Порядок функціонування Національного реєстру донорів крові затверджується Кабінетом Міністрів України з дотриманням вимог законодавства щодо захисту персональних даних.
1) здійснення обробки визначеної законодавством інформації про донорів крові та компонентів крові, а також осіб, яким заборонено виконувати донорську функцію;
3. Національний реєстр донорів крові забезпечує можливість чіткої та однозначної ідентифікації осіб, відсторонених від здійснення донорської функції на постійній чи тимчасовій основі, медичними працівниками суб’єктів системи крові, до яких особа звернулася з метою здійснення донації крові та/або компонентів крові.
2) забезпечення чіткої та однозначної ідентифікації медичними працівниками суб’єктів системи крові особи донора крові та/або компонентів крові і особи реципієнта компонентів крові;
4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує належний захист інформації, що міститься в Національному реєстрі донорів крові, зокрема захист від будь-якого несанкціонованого доступу, у порядку, встановленому законом.
3) забезпечення чіткої та однозначної ідентифікації медичними працівниками суб’єктів системи крові осіб, відсторонених від здійснення донорської функції на постійній чи тимчасовій основі, та ведення записів про таких осіб;
5. Електронна система охорони здоров’я може надавати 4) надання уповноваженому органу та суб’єктам системи крові можливість можливості забезпечувати виконання вимог щодо звітування, простежуваності та гемонагляду, зокрема:гемонагляду;
1) встановлення особи донора крові та/або компонентів крові і особи реципієнта компонентів крові;
5) ведення обліку результатів тестування крові донорів, контролю якості, випуску, розподілу та реалізації, використання, передання на знищення донорської крові та компонентів;
2) ідентифікацію кожної окремої донації крові та/або компонентів крові;
6) здійснення спостереження за наслідками трансфузії компонентів крові, фіксації та виявлення серйозних несприятливих реакцій та несприятливих випадків.
3) облік результатів тестування донорської крові та компонентів крові на всіх етапах їх заготівлі, зберігання, використання, реалізації, утилізації;
{Стаття 17 в редакції Закону № 1962-IX від 15.12.2021 }
4) спостереження за наслідками трансфузії компонентів крові (посттрансфузійні реакції та ускладнення);
5) виявлення серйозних несприятливих реакцій та серйозних несприятливих випадків.
Порядок здійснення електронною системою охорони здоров’я функцій, передбачених цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.