Ст. 30. Оскарження рішень щодо надання безоплатної правничої допомоги

Чинна редакція від 15.11.2024 · Закон набрав чинності 09.07.2011

Розділ V. ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ЩОДО НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОСАДОВИХ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ

1. Відмова органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, посадових і службових осіб у наданні безоплатної первинної правничої допомоги може бути оскаржена в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.

{Частина перша статті 30 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 }

2. Рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до суду.

3. Рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 20 цього Закону, може бути оскаржене разом з поданням відповідною особою позовної заяви про захист або відновлення її прав у спорі (справі), для вирішення якого така допомога запитувалася, до суду, в який подана така позовна заява.

Така скарга розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження до суду. У разі необхідності така скарга може бути розглянута в судовому засіданні з викликом позивача та/або представника центру з надання безоплатної правничої допомоги.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд в ухвалі про відкриття провадження у справі визнає оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує центр з надання безоплатної правничої допомоги:

1) призначити позивачу адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, у порядку, визначеному цим Законом;

{Абзац четвертий частини третьої статті 30 в редакції Закону № 3022-IX від 10.04.2023 }

2) відшкодувати позивачу (за його заявою з наданням відповідних підтверджуючих документів) понесені ним витрати на правничу допомогу, пов’язану з підготовкою та поданням позовної заяви, в розмірі, що не може перевищувати відповідний розмір оплати діяльності суб’єктів надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

{Статтю 30 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.