Банки зобов'язані забезпечити та Національний банк України зобов’язані забезпечувати збереження банківської таємниці шляхом:
1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Службовці Керівники та службовці банку, Національного банку України при вступі на посаду підписують зобов'язання зобов’язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків зобов'язані банків, Національного банку України зобов’язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, що становить банківську таємницю, яка стала їм відома їм при виконанні своїх у зв’язку з виконанням службових обов'язків.обов’язків.
Банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.
Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що становить банківську таємницю, зобов’язані забезпечувати збереження такої інформації, не розголошувати її та не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
{Статтю 61 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3795-VI від 22.09.2011 }
Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що становить банківську таємницю, несуть кримінальну та іншу відповідальність згідно з законом.
Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов’язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
Особи, винні в розголошенні інформації, що становить банківську таємницю, та/або її використанні на свою користь чи на користь третіх осіб, що заподіяло банку чи його клієнту збитки, зобов’язані відшкодувати заподіяні збитки та моральну шкоду відповідно до закону.
{Частина четверта статті 61 в редакції Закону № 218-VIII від 02.03.2015 }
Обмеження щодо отримання інформації, що становить банківську таємницю, передбачені статтями 62 і 62 - 2 цього Закону, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених Національним банком України осіб, які в межах повноважень, наданих законом, здійснюють функції банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків, нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, захисту прав споживачів фінансових послуг, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами.
Обмеження щодо отримання інформації, що становить банківську таємницю, передбачені статтями 62 і 62 - 2 цього Закону, не поширюються на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ними функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення заходів щодо підготовки до запровадження процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, тимчасової адміністрації або ліквідації неплатоспроможного банку має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, попередньо кваліфікованим особам, приймаючому банку, перехідному банку, інвестору, що придбаває неплатоспроможний або перехідний банк, іншим особам, які задіяні у процесі здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Зазначені особи зобов’язані забезпечувати збереження банківської таємниці.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, отриману від банків, у порядку, передбаченому цим Законом, національним регуляторам ринків цінних паперів держав - членів Міжнародної організації комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions - IOSCO). Надана (отримана) інформація може використовуватися виключно з метою державного регулювання ринку цінних паперів та/або виконання функцій Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
{Стаття 61 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011 , № 3795-VI від 22.09.2011 , № 218-VIII від 02.03.2015 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 }