Ст. 50. Обмеження щодо участі банків у юридичних особах

Про банки і банківську діяльність · порівняння редакції від 2000-12-07 з редакцією від 2011-06-16

Абзаців змінено: 1, вилучено: 8, додано: 10, без змін: 6.

Банки здійснюють прямі інвестиції та операції з цінними паперами відповідно до законодавства України про цінні папери, інвестиційну діяльність та згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банки мають право здійснювати інвестиції лише на підставі письмового дозволу Національного банку України, який надається згідно з правилами, встановленими статтею 47 цього Закону.

Банк має право здійснити інвестицію лише на підставі письмового дозволу Національного банку України, який надається в порядку, встановленому Національним банком України.

Банк має право здійснити інвестицію без письмового дозволу Національного банку України у разі, якщо:

{ Частина друга статті 50 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

1) інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 відсотків регулятивного капіталу банку;

Банк, регулятивний капітал якого повністю відповідає вимогам для здійснення інвестицій, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України, має право здійснити інвестицію без письмового дозволу, у разі якщо:

2) юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;

1) інвестиція у фінансову установу становить у сукупності не більш як 1 відсоток статутного капіталу банку;

3) регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам для інвестицій, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

2) інвестиція здійснюється до статутного капіталу бюро кредитних історій, що має ліцензію спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

{ Частина третя статті 50 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Порядок інформування про здійснення інвестиції, зазначеної у частині третій цієї статті, встановлює Національний банк України.

Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, юридичну особу, статутом яких якої передбачена повна відповідальність його її власників.

Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підприємства, установи не повинна перевищувати 15 відсотків капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати 60 відсотків розміру капіталу банку.

{ Частина п'ята статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Це обмеження не застосовується у разі, якщо:

Пряма та/або опосередкована участь банку у статутному капіталі будь-якої юридичної особи не має перевищувати 15 відсотків статутного капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не мають перевищувати 60 відсотків розміру статутного капіталу банку. { Частина шоста статті 50 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Вимоги частини шостої цієї статті не застосовуються в разі, якщо: { Абзац перший частини сьомої статті 50 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

1) акції та інші цінні папери, придбані банком у зв'язку з реалізацією права заставодержателя і банк не утримує їх більше одного року;

2) банком з метою створення фінансової холдингової групи придбані акції, емітентом яких є інший банк;

3) цінні папери знаходяться у власності банку не більше одного року, який отримав їх у результаті андеррайтингу.

3) цінні папери придбані банком за договором про андеррайтинг та знаходяться у власності банку не більше одного року; { Пункт 3 частини сьомої статті 50 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

4) акції та інші цінні папери придбані банком за рахунок та від імені своїх клієнтів.

Вимоги другої та шостої частин цієї статті не поширюються на діяльність інвестиційних банків.

Закреслене — текст редакції від 2000-12-07, підкреслене — текст редакції від 2011-06-16. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2000-12-07 або 2011-06-16.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.