ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2007 Справа N Б-11/45-3/270
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Удовиченко О.С. - головуючого, Панової І.Ю., Хандуріна М.І.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ в м. Івано-Франківську
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2007
у справі N Б-11/45-3/270
господарського суду Івано-Франківської області
за заявою ТОВ "Станіславська торгова компанія"
до Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості
про Банкрутство
Розпорядник майна - Саєвич Н.А.
за участю представників сторін:
від ДПІ у м. Івано-Франківську - Безкоровайна В.В., Станіщук М.В., Томин М.Ю., Лелеко А.О.
від ТОВ "Станіславська торгова компанія" - Госедло Р.І.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2006 р. у справі N Б-11/45-3/270 (суддя Фрич М.М.) внесено доповнення до реєстру грошових вимог кредиторів Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та визнано додаткові майнові вимоги ДПІ в місті Івано-Франківську до Івано-Франківського обласного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в сумі 13587945,00 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.11.2006 р. виправлено допущену арифметичну описку в зазначеній ухвалі та замінено в резолютивній частині ухвали суду від 10.11.2006 р. суму визнаних майнових вимог ДПІ в місті Івано-Франківську з 13 587945,00 грн. на 13 660840,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі N Б-11/45-3/270 (судді: О.Л.Мирутенко, Г.М.Гнатюк, Н.М.Кравчук) апеляційну скаргу ТОВ "Станіславська торгова компанія" задоволено повністю. Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2006 р. та від 22.11.2006 р. у справі N Б-11/45-3/270 скасовано. В задоволенні заяви ДПІ в м. Івано-Франківську про визнання додаткових майнових вимог до боржника на суму 13 660840,00 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ДПІ в м. Івано-Франківську звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі N Б-11/45-3/270, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2006 р. у справі N Б-11/45-3/270 залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована порушенням з боку суду апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного господарського суду, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
- ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2003 року порушено провадження по справі про банкрутство боржника - Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Розпорядником майна боржника призначено арбітражної керуючого Саєвича Н.А.
В газеті "Урядовий кур'єр" N 109 від 14.06.2003 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2003 на підставі ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) визнані грошові вимоги ДПІ в м. Івано-Франківську до боржника на суму 16886641 грн. 84 коп., як вимоги третьої черги, включені до Реєстру окремою графою 3225649,85 грн. пені та фінансових санкцій. Вказана ухвала залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2004, Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2004 року вказані судові рішення залишено без змін. Ухвалою Верховного суду України від 7 жовтня 2004 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 4 серпня 2004 року у справі N Б-11/45.
Ухвалою господарського суду від 21.11.2003 року затверджено поданий розпорядником майна боржника реєстр вимог кредиторів Івано-Франківського обласного державно об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, серед яких визнано майнові вимоги ДПІ в місті Івано-Франківську на суму 16886641 грн., як вимоги 3-ї черги та включено окремою графою 3225649 грн. 85 коп. пені та фінансових санкцій.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2006 у справі N Б-11/45-3/270 продовжена процедура розпорядження майном боржника до 23.11.2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2006 р. Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську було подано до господарського суду Івано-Франківської області, заяву про визнання додаткових майнових вимог в сумі 13587945,00 грн., які не були включені в реєстр з огляду на те, що спірна сума була предметом судового розгляду окремого спору, за наслідком якого визнано правомірність нарахування.
Ухвала господарського суду від 10.11.2006 мотивована посиланням на рішення комітету кредиторів боржника від 03.11.2006 N 24 про ініціювання ДПІ в м. Івано-Франківську на подання заяви до господарського суду про включення до реєстру вимог кредиторів донарахованої по акту документальної перевірки суми 13660840.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2006 в резолютивній частині ухвали суду від 10.11.2006 замінено суму визнаних майнових вимог ДПІ в м. Івано-Франківську з 13587945,00 на 13660840,00.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дати опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно п. 15 ст. 11 вказаного Закону ( 2343-12 ) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що кредитори, за вимогами, які виникли до порушення провадження у справі, виходячи зі змісту ст. 14 Закону ( 2343-12 ), повинні подати заяви про всі існуючи грошові вимоги до боржника, Закон не передбачає, в даному випадку, обов'язку надання доказів безспірного характеру грошових вимог.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 14 Закону ( 2343-12 ), вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що до реєстру вимог кредиторів боржника на стадії розпорядження майном включаються визнані вимоги, які мають конкурсний характер, тобто виникли до дня порушення провадження у справі.
Апеляційним господарським судом встановлено, щодо своєї заяви з додатковими вимогами ДПІ в м. Івано-Франківську долучила в якості доказів акт документальної перевірки діяльності боржника від 14.04.2005 N 300/23-2/00375 за період з 01.04.2003 по 01.01.2005 та копії податкових повідомлень N 146, 145 від 19.04.2005 про стягнення платежів та донарахування штрафних санкцій.
Виходячи з вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Виходячи зі змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги поточних кредиторів погашаються в процедурах банкрутства без визнання судом та без обмежень.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку стосовно того, що додаткові вимоги ДПІ в місті Івано-Франківську виникли після порушення справи банкрутство, а отже є поточними та можуть пред'являтись до боржника, в процедуру банкрутства, відповідно ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), тільки в межах ліквідаційної процедури, після визнання боржника банкрутом.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вірно встановив, що місцевий господарський суд передчасно дійшов висновку про наявність підстав для визнання додаткових майнових вимог ДПІ в місті Івано-Франківську та внесення доповнень до реєстру грошових вимог кредиторів на стадії розпорядження майном, в супереч приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ в м. Івано-Франківську залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у справі N Б-11/45-3/270 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю.Панова М.І.Хандурін