ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
02.10.2002 Справа N 8/52-Б
Судова колегія Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.07.2002 р. у справі N 8/52-Б господарського суду Хмельницької області за заявою ДПІ до "ЦМ" про банкрутство, ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою від 29.03.2002 р. господарський суд Хмельницької області порушив провадження по справі N 8/52-Б за заявою ДПІ про визнання банкрутом "ЦМ".
Ухвалою від 30.07.2002 р. господарський суд Хмельницької області затвердив реєстр вимог кредиторів "ЦМ".
ДПІ, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.07.2002 р., звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати означену ухвалу в частині внесення вимог ДПІ в реєстр кредиторів для задоволення у третю чергу та винести нову ухвалу по суті заяви.
На думку скаржника, грошові вимоги ДПІ у повному обсязі забезпечені податковою заставою, яка у встановленому чинним законодавством порядку зареєстрована у Державному реєстрі застав рухомого майна, і підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів для задоволення у першу чергу.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених, зокрема, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (далі - Закон).
Вимоги касаційної скарги ДПІ стосуються ухвали, винесеної за результатами попереднього засідання.
Стаття 15 Закону ( 2343-12 ), що регулює питання проведення попереднього засідання господарського суду, не передбачає можливість оскарження ухвали, винесеної за результатами попереднього засідання.
Крім того, податкова застава є адміністративною і не може зумовлювати такі самі правові наслідки, що і цивільно-правова.
В силу п.1 ст. 8, п.9 ст. 11 Закону ( 2343-12 ) справа про банкрутство не може бути порушена, якщо вимоги ініціюючого кредитора забезпечені заставою.
Виходячи з цього суд першої інстанції правомірно порушив справу про банкрутство, оскільки вимоги ДПІ не були забезпечені цивільно-правовою заставою.
У заяві ДПІ про уточнення грошових вимог в сумі 230059,63 грн., поданій після публікації в офіційному друкованому органі об'яви про порушення справи про банкрутство, вже не було відомостей про забезпечення таких грошових вимог податковою заставою та першочерговості таких вимог.
Ця обставина не дала можливість боржнику та розпоряднику майна висунути свої заперечення в порядку ст. 14 Закону ( 2343-12 ), а господарському суду - винести окрему ухвалу з питань черговості вимог ДПІ. Окрема ухвала була винесена судом тільки щодо штрафних санкцій означеного кредитора.
Колегія суддів вважає, що ухвала за результатами попереднього засідання щодо вимог ДПІ винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 11, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) та ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), судова колегія ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ДПІ на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.07.2002 р. по справі N 8/52-Б залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 30.07.2002 р. по справі N 8/52-Б залишити без змін.
Надруковано: "Законодавство України про банкрутство та судова практика", 2003 р.