ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.08.2002 Справа N 2-1/5378-02
Судова колегія Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "К" на ухвалу господарського суду АРК від 14.05.2002 р. у справі N 2-1/5378-02 господарського суду АРК за заявою "ВОРП" до ВАТ "К" про банкрутство, ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2002 припинені повноваження керівника боржника - голови правління генерального директора ВАТ "К" Я., виконання обов'язків керівника боржника покладено на розпорядника майна Ю.
Суд мотивував свою ухвалу тим, що керівником боржника допускаються порушення законодавства, які можуть призвести до зменшення майна боржника, зокрема відчуження акцій, передача майна в заставу по зобов'язаннях третіх осіб, взяття на себе зобов'язань поруки за договором кредиту іншої особи.
Оскаржуючи ухвалу суду, представник боржника просить скасувати ухвалу від 14.05.2002 як таку, що не відповідає вимогам законодавства, посилаючись на те, що ініціюючий справу про банкрутство кредитор надав суду неправдиві відомості про наявність заборгованості ВАТ "К" та порушення законодавства керівником заводу. Відчуження майна заводу ВАТ "К" у 2000-2001 рр. та продаж акцій були здійснені бувшим головою правління Г., до дій якого не має відношення нині діючий голова правління Я. Без з'ясування цих обставин, виходячи лише із заяви кредитора, суд виніс ухвалу, якою безпідставно припинив повноваження керівника ВАТ "К".
Дослідивши доводи касаційної скарги та перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) передбачає широкі заходи, які може вживати суд по забезпеченню грошових вимог кредиторів. Це насамперед накладення арешту на майно боржника, зобов'язання боржника передати на зберігання третім особам цінні папери та валютні цінності, заборона посадовим особам боржника вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника і т.д. (ст. 12 Закону). Особливим, виключним заходом є припинення повноважень керівника підприємства, який згідно з п.16 ст. 13 Закону може бути застосований судом за клопотанням комітету кредиторів, при наявності обставин, що передбачені Законом. У даному випадку господарський суд у підготовчому засіданні суду, в якому не брав участі боржник, однак у своєму відзиві на заяву кредитора про визнання його банкрутом боржник заперечує наявність боргу і повідомляє про те, що документи на підтвердження його заперечень вилучені у підприємства прокуратурою м. Керчі, а тому він не може надати їх суду. Суд, не з'ясувавши всіх обставин справи, на підставі лише заяви ініціюючого кредитора застосував виключні заходи - припинив повноваження керівника і поклав ці повноваження на розпорядника майна.
Колегія суддів вважає, що такі заходи застосовані судом передчасно, до того ж вони застосовані не за клопотанням комітету кредиторів, як це передбачено Законом ( 2343-12 ).
Зважаючи на викладене ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2002 про припинення повноважень керівника боржника - голови правління генерального директора ВАТ "К" Я. і тимчасове покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна Ю. є помилковою, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), судова колегія ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2002 про припинення повноважень керівника боржника - голови правління генерального директора ВАТ "К" Я. і тимчасове покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна Ю. скасувати.
Надруковано: "Законодавство України про банкрутство та судова практика", 2003 р.