ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
04.09.2002 Справа N Б26/218/01
Судова колегія Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "Д" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2002 р. у справі N Б26/218/01 господарського суду Дніпропетровської області за заявою ВАТ "ЕК" до ВАТ "В" про банкрутство, ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою від 26.10.2001 р. господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження по справі про визнання банкрутом ВАТ "В".
Ухвалою від 21-23.05.2002 р. господарського суду Дніпропетровської області у справі N Б26/218/01, винесеної за результатами попереднього засідання, були визнані вимоги кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів ВАТ "В".
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ "Д" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати зазначену ухвалу у зв'язку з тим, що до реєстру вимог кредиторів включені безпідставні вимоги кредиторів.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 18.06.2002 р. відмовив ВАТ "Д" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21-23.05.2002 р., мотивуючи її тим, що Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали господарського суду, винесеної за результатами попереднього засідання.
ВАТ "Д", не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2002 р., звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України. На думку скаржника, ухвала була винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч.1 ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Стаття 15 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) не передбачає оскарження ухвали господарського суду за підсумками попереднього засідання господарського суду.
Колегія суддів вважає, що апеляційна інстанція вірно застосувала норми процесуального права і підстав для скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2002 р. не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), ст. 106, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), судова колегія ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ВАТ "Д" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2002 р. по справі N Б26/218/01 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2002 р. по справі N Б26/218/01 залишити без змін.
Надруковано: "Законодавство України про банкрутство та судова практика", 2003 р.