ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
09.04.2003 Справа N 197/12Б-01
Судова колегія Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "С" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2002 р. у справі N 197/12Б-01 господарського суду Київської області за заявою ДП "У" до ВАТ "С" про банкрутство, ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2002 визнано грошові вимоги кредитора ДПІ до боржника ВАТ "С" на суму 1100674,53 грн.
Зазначена сума складається, згідно з ухвалою суду, з 1026725,70 грн. податкового боргу: 61421,67 грн. - пені, 12527,46 грн. - процентів за користування розстрочкою.
Заборгованість виникла, вказує суд, до порушення справи про банкрутство. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2002 ухвала господарського суду від 16.05.2002 залишена без змін.
Господарський суд та апеляційна інстанція, задовольняючи вимоги кредитора в повному обсязі, мотивували рішення тим, що відповідно до статті 16 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, не внесена сума вважається недоїмкою і стягується з урахуванням пені.
У касаційній скарзі ВАТ "С" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2002, прийняти нове рішення, яким виключити із визнаної судом суми грошових вимог кредитора пеню в сумі 61421,67 грн., посилаючись на те, що відповідно до статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) нарахування податковою інспекцією пені після введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів є безпідставним.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19 листопада 2001 року порушено справу про банкрутство ВАТ "С" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 3 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за несвоєчасне чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Розмір податкового боргу має бути визначений без суми пені та штрафних санкцій.
Вимоги податкових органів згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) розглядаються судом у загальному порядку, тобто зазначена норма Закону не передбачає особливого порядку для задоволення вимог таких кредиторів, як органи стягнення обов'язкових платежів.
У заяві ДПІ до суду про визнання грошових вимог зазначено, що сума пені нарахована за період з 01.01.2001 по 25.01.2002, тобто після введення судом ухвалою від 18.11.2001 мораторію.
Відтак судами допущена помилка при визначенні грошових вимог вказаного кредитора, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Київської області від 16.05.2002 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2002 в частині визнання грошових вимог кредитора ДПІ на суму 61421,67 грн. підлягають скасуванню.
Керуючись ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), судова колегія ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ВАТ "С" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Київської області від 16.08.2002 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2002 в частині визнання грошових вимог ДПІ на суму 61421,67 грн. скасувати, в іншій частині залишити без змін.
Надруковано: "Законодавство України про банкрутство та судова практика", 2003 р.