Про амністію

Закон від 24.07.1998 № 61-XIV · Чинний з 12.08.1998

Опубліковано: Голос України, № 153 (1998-08-12); Урядовий кур'єр, / 154-155 / (1998-08-13); Офіційний вісник України, 1998 р., № 32, стор. 1, стаття 1199, код акта 5844/1998 (1998-08-27); Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 34, стаття 234 (1998-09-04)

• ст. 1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими:
• ст. 2. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання
• ст. 3. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше третини призначеного строку покарання
• ст. 4. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених вперше за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до шести років включно та інших мір покарання, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання
• ст. 5. Звільнити з дисциплінарних батальйонів осіб, засуджених вперше, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше третини призначеного строку покарання
• ст. 6. Звільнити з місць позбавлення волі осіб, засуджених вперше, невідбута частина покарання у яких на день набрання цим Законом чинності становить менше одного року
• ст. 7. Скоротити невідбуту частину покарання наполовину особам, засудженим до позбавлення волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-5 цього Закону:
• ст. 8. Закрити кримінальні справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства, та справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності особами, які підпадають під дію статті 1 цього Закону
• ст. 9. Амністія не поширюється на осіб:
• ст. 10. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання
• ст. 11. Виконання цього Закону покладається:
• ст. 12. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається щодо кожної особи індивідуально, після співбесіди з нею і на підставі ретельної перевірки матеріалів особової справи, відомостей про поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання
• ст. 13. Постанови про застосування амністії, винесені органами дізнання і попереднього слідства, санкціонуються прокурором. Кримінальну справу може бути закрито на підставі цього Закону лише в разі письмової на те згоди обвинуваченого. В іншому разі закінчена розслідуванням справа надсилається до суду, який розглядає її та вирішує питання про можливість застосування амністії. В такому ж порядку розглядаються судами справи, не розглянуті ними до набрання цим Законом чинності
• ст. 14. У разі застосування амністії до осіб, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця після опублікування цього Закону
• ст. 15. Під дію цього Закону підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно
• ст. 16. У разі застосування амністії:
• ст. 17. Злісними порушниками режиму є:
• ст. 18. Підставою для визнання закінченим курсу лікування засудженим венеричної хвороби є медичний висновок, а щодо осіб, яким судом призначено примусове лікування від алкоголізму чи наркоманії, - постанова (ухвала) суду про припинення примусового лікування, винесені до набрання цим Законом чинності чи в період його виконання
• ст. 19. У разі застосування амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, треба виходити із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів
• ст. 20. Особи, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових мір покарання не звільняються, крім осіб, відносно яких на день набрання цим Законом чинності вироки суду в частині додаткових мір покарання не було виконано
• ст. 21. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям забезпечити:
• ст. 22. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців

Історія документа

• 24.07.1998 — Прийняття
• 12.08.1998 — Набрання чинності