ст. 1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими:
ст. 2. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини, крім тих, яких засуджено за злочини, зазначені у пункті "м" статті 10 цього Закону, до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного вироком суду основного покарання
ст. 3. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років включно та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, жінок, крім перелічених у статті 1 цього Закону
ст. 4. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше третини призначеного строку покарання
ст. 5. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до шести років включно, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання
ст. 6. Замінити невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на умовне засудження з іспитовим строком до трьох років особам, вперше засудженим до позбавлення волі, невідбута частина покарання в яких на день набрання цим Законом чинності становить менше трьох років, крім осіб, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання
ст. 7. Звільнити з дисциплінарних батальйонів осіб, засуджених вперше за злочини, що не є тяжкими, а засуджених вперше за тяжкі злочини - якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання
ст. 8. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі осіб, у яких невідбута частина строку покарання на день набрання цим Законом чинності становить менше шести місяців, незалежно від обмежень, встановлених у пункті "м" статті 10 цього Закону, крім осіб, засуджених за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
ст. 9. Скоротити наполовину невідбуту частину покарання особам, засудженим до позбавлення волі, які не підлягають звільненню від покарання або заміні невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на умовне засудження з іспитовим строком на підставі статей 4-7 цього Закону:
ст. 11. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування цими особами покарання
ст. 13. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально на підставі ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Засуджений викликається в судове засідання і може давати пояснення
ст. 14. Закриття кримінальної справи не допускається, якщо підсудний проти цього заперечує
ст. 15. У разі застосування амністії до осіб, яким замінюється невідбута частина покарання у вигляді позбавлення волі на умовне засудження, суд встановлює іспитовий строк на строк невідбутої частини покарання. Строк погашення судимості цим особам вирішується відповідно до частини третьої статті 55 Кримінального кодексу України
ст. 16. У разі застосування амністії до осіб, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому повідомляється протягом місяця після опублікування цього Закону
ст. 17. Під дію цього Закону підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно
ст. 18. У разі застосування амністії під дію статті 1 цього Закону підпадають:
ст. 19. Підставою для визнання засудженого таким, що закінчив курс лікування від венеричної хвороби, є медичний висновок, а щодо осіб, яким судом призначено примусове лікування від алкоголізму чи наркоманії, - постанова (ухвала) суду про припинення примусового лікування, винесені до набрання цим Законом чинності чи в період його виконання
ст. 20. У разі застосування амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, слід виходити із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів
ст. 21. Особи, які за цим Законом звільняються повністю від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових покарань. Усі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових мір покарання не звільняються
ст. 22. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконкомам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
ст. 23. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.