Про амністію

Закон від 16.07.1999 № 1005-XIV · Чинний з 10.08.1999

Опубліковано: Урядовий кур'єр (1999-08-10); Голос України (1999-08-11); Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 34, стаття 300 (1999-08-27); Офіційний вісник України, 1999 р., № 32, стор. 29, стаття 1653, код акта 9745/1999 (1999-08-27)

• ст. 1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими:
• ст. 2. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання
• ст. 3. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, жінок, засуджених за злочини, що не є тяжкими, на строк до трьох років включно
• ст. 4. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі, та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше третини призначеного строку покарання
• ст. 5. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених вперше за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до шести років включно та від інших покарань, якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання
• ст. 6. Звільнити з місць позбавлення волі осіб, засуджених вперше, невідбута частина покарання у яких на день набрання цим Законом чинності становить менше двох років
• ст. 7. Звільнити з дисциплінарних батальйонів осіб, засуджених вперше за злочини, що не є тяжкими, а засуджених вперше за тяжкі злочини, - якщо вони на день набрання цим Законом чинності відбули не менше половини призначеного строку покарання
• ст. 8. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, у яких невідбута частина строку покарання на день набрання цим Законом чинності становить менше шести місяців, незалежно від обмежень, встановлених у пунктах "е", "л" статті 11 цього Закону, крім осіб, засуджених за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
• ст. 9. Скоротити наполовину невідбуту частину покарання особам, засудженим до позбавлення волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 4-7 цього Закону:
• ст. 10. Закрити кримінальні справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства, та справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності особами, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, а також жінками, які вчинили злочини, що не є тяжкими, за які передбачено покарання не суворіше як три роки позбавлення волі
• ст. 11. Амністія не поширюється на осіб:
• ст. 12. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання
• ст. 13. Виконання цього Закону покладається:
• ст. 14. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально на підставі ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Засуджений викликається у судове засідання і може давати пояснення
• ст. 15. Закриття кримінальної справи на підставі статті 10 цього Закону не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує
• ст. 16. У разі застосування амністії до осіб, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання цим Законом чинності. Про дату закінчення відбування покарання засудженому сповіщається протягом місяця після опублікування цього Закону
• ст. 17. Під дію цього Закону підпадають особи, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно
• ст. 18. У разі застосування амністії:
• ст. 19. Підставою для визнання закінченим курсу лікування засудженим венеричної хвороби є медичний висновок, а щодо осіб, яким судом призначено примусове лікування від алкоголізму чи наркоманії, - постанова (ухвала) суду про припинення примусового лікування, винесені до набрання цим Законом чинності чи в період його виконання
• ст. 20. У разі застосування амністії до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку помилування або амністії, треба виходити із строку покарання, встановленого відповідно до цих актів
• ст. 21. Особи, які за цим Законом звільняються повністю від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових покарань. Всі інші засуджені, які підпадають під дію цього Закону, від додаткових мір покарання не звільняються
• ст. 22. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконкомам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити:
• ст. 23. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом трьох місяців

Історія документа

• 16.07.1999 — Прийняття
• 10.08.1999 — Набрання чинності