1. Для створення аграрної ноти особа, яка має намір видати аграрну ноту, заповнює в Реєстрі її реквізити, передбачені статтею 6 або 7 цього Закону, погоджує зміст таких реквізитів з особою, яка має намір отримати аграрну ноту у власність, шляхом накладення зазначеними особами електронних підписів.
Особа, яка має намір видати аграрну ноту, забезпечує укладення з Центральним депозитарієм договору про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку, а також депонування у Центральному депозитарії цінних паперів документа про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку. При цьому перевірка достовірності інформації, у тому числі з державних реєстрів, зазначених у частині восьмій статті 8 цього Закону, покладається на зазначених осіб, крім випадків, встановлених цим Законом.
2. Аграрна нота вважається виданою з моменту депонування документа про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку у Центральному депозитарії після укладення особою, яка має намір видати аграрну ноту, договору про введення неемісійних цінних паперів до системи депозитарного обліку з Центральним депозитарієм.
Порядок депонування документа про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку встановлюється нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. Право видавати аграрні ноти мають особи, яким належить право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою для виробництва сільськогосподарської продукції.
У разі якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування земельною ділянкою належить двом і більше користувачам, аграрна нота видається такими особами спільно. Особи, які спільно видали аграрну ноту, несуть солідарну відповідальність за невиконання зобов’язань за нею.
4. Сільськогосподарський кооператив, який не має у власності або користуванні земельної ділянки сільськогосподарського призначення відповідно до частини третьої цієї статті, може видавати аграрні ноти, якщо хоча б один член такого кооперативу має у власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою. Такий член сільськогосподарського кооперативу має надати згоду на видачу аграрної ноти через електронний кабінет у Реєстрі з накладенням електронного підпису. У такому разі він разом із сільськогосподарським кооперативом несе солідарну відповідальність за зобов’язаннями за такою аграрною нотою.
Вихід або виключення особи з числа членів сільськогосподарського кооперативу не припиняє заставу за аграрною нотою та зобов’язання сільськогосподарського кооперативу за аграрною нотою як солідарного відповідача. Звернення стягнення на предмет застави за аграрною нотою, виданою на підставі згоди такого члена сільськогосподарського кооперативу, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом.
5. Перевірка належності боржнику права, передбаченого абзацом першим частини третьої цієї статті, на земельну ділянку, зазначену в реквізитах аграрної ноти, проводиться адміністратором Реєстру шляхом доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
6. Відомості про предмет застави за аграрною нотою вносяться адміністратором Реєстру до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, під час або невідкладно після депонування документа про введення неемісійного цінного папера до системи депозитарного обліку у Центральному депозитарії.
7. З моменту видачі аграрної ноти до припинення зобов’язань за нею боржник втрачає право розпоряджатися речовими правами на земельну ділянку, зазначену в реквізитах такої аграрної ноти, без дозволу кредитора, зокрема, боржник не має права здійснювати:
1) відчуження земельної ділянки;
2) відчуження права оренди, іншого права користування земельною ділянкою;
3) передання ділянки в суборенду;
4) розірвання договору, внесення змін до договору або відмову від договору, на підставі якого у нього виникло право оренди або інше право користування земельною ділянкою.
Такі обтяження прав боржника щодо земельної ділянки, зазначеної в реквізитах аграрної ноти, вносяться адміністратором Реєстру до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правочин, вчинений боржником з порушенням обтяження, визначеного цією частиною, є нікчемним.
8. У разі невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису або суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, зазначеною в реквізитах аграрної ноти як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала боржнику в користування таку земельну ділянку, перед розірванням чи припиненням договору або зверненням до суду з цією метою зобов’язана здійснити заходи досудового врегулювання спору, а саме повідомити про свої наміри кредитора та запропонувати йому виконати зобов’язання боржника за укладеним договором оренди, суборенди, емфітевзису або суперфіцію.
Суд при вирішенні справи про припинення права користування земельною ділянкою з підстав порушення договірних зобов’язань перевіряє факт існування зобов’язань за аграрною нотою, а також виконання позивачем обов’язку щодо повідомлення кредитора з пропозицією виконати зобов’язання боржника за укладеним договором оренди, суборенди, емфітевзису або суперфіцію.