1. Зобов’язання за аграрною нотою може бути забезпечено гарантією фінансової установи повністю або частково, про що така фінансова установа зазначає в реквізитах аграрної ноти шляхом вчинення відмітки про гарантію.
2. Гарантія фінансової установи за аграрною нотою здійснюється на підставі договору гарантії, інформаційне повідомлення про який відображається в Реєстрі за допомогою програмно-технічних засобів Реєстру в електронному кабінеті поручителя з накладенням електронного підпису гаранта.
3. Гарантія фінансової установи за фінансовою аграрною нотою виникає з моменту внесення інформаційного повідомлення про договір гарантії до Реєстру відповідно до частини другої цієї статті.
Гарантія фінансової установи за товарною аграрною нотою виникає з моменту конвертації товарної аграрної ноти у фінансову аграрну ноту відповідно до цього Закону, за умови внесення інформаційного повідомлення про договір гарантії до Реєстру відповідно до частини другої цієї статті.
4. Гарант за аграрною нотою несе відповідальність перед кредитором у тому самому обсязі, що і боржник. Зобов’язання гаранта є дійсним навіть у разі, якщо зобов’язання за аграрною нотою виявиться недійсним.
5. Гарант, який виконав зобов’язання за аграрною нотою замість боржника, набуває права вимоги за такою аграрною нотою до боржника та осіб, які несуть солідарну відповідальність за цією аграрною нотою, у сумі виконаного зобов’язання.