СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
26.11.2003
Право засновника відкритого акціонерного товариства - власника акцій на одержання частини прибутку (дивідендів), а також на участь в управлінні акціонерним товариством та у розподілі майна при ліквідації товариства регулюється Законом України "Про цінні папери і фондову біржу"
(Витяг)
У жовтні 2000 р. Г. звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "БіоПро" (далі - ВАТ), а також Х. і В. про виділення частки в майні товариства. Позивач зазначав, що разом із відповідачами є засновником ВАТ, на праві власності йому належать 2067 простих іменних акцій. Посилаючись на те, що інші засновники не допускають його до участі в управлінні товариством, не надають інформації про його діяльність і не виплачують дивідендів, позивач просив виділити належну йому частку в майні товариства, стягнувши з відповідача 222 тис. 40 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2001 р., залишеним без зміни ухвалою судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 11 лютого 2002 р., позов задоволено частково: постановлено стягнути з ВАТ на користь Г. 144 тис. 525 грн.
У касаційній скарзі ВАТ із посиланням на неправильне застосування норм матеріального права просило скасувати постановлені у справі судові рішення.
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вирішила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов частково та ухвалюючи рішення про стягнення з ВАТ на користь Г. 144 тис. 525 грн., суд виходив з того, що позивач є засновником товариства і відповідно до ст. 54 Закону від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII ( 1576-12 ) "Про господарські товариства" при виході з товариства має право на виділення частки в майні товариства пропорційно своїй частці у статутному фонді.
З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки при постановленні рішень він порушив норми матеріального права.
У ст. 54 Закону "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), на яку послався суд, передбачено регулювання питання оплати вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю.
Суд встановив, що позивач є акціонером ВАТ і власником 2067 іменних акцій.
Відповідно до ст. 4 Закону від 18 червня 1991 р. N 1201-XII ( 1201-12 ) "Про цінні папери і фондову біржу" акція є цінним папером без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку (дивідендів), а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але застосовано закон, який не поширюється на зазначені правовідносини, та керуючись ст. 342 ЦПК ( 1503-06 ), Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу ВАТ задовольнила, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2001 р. та ухвалу судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 11 лютого 2002 р. скасувала, справу направила на новий розгляд до суду першої інстанції.
"Вісник Верховного Суду України", N 2 (42), 2004 р.