СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
УХВАЛА
від 06.09.89
(Витяг)
Рівненський завод тракторних агрегатів звернувся з позовом до Рівненського обласного об'єднання "Агробуд" про стягнення 91 тис. крб. Позивач зазначав, що за договором на капітальне будівництво відповідач повинен був збудувати і здати в експлуатацію теплицю вартістю 88,6 тис. крб., але зобов'язання не виконав і відхилив претензію про сплату пені. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,05 % кошторисної вартості будівництва за кожен день прострочки.
Рішенням Рівненського міського народного суду з відповідача стягнуто на користь позивача 67,3 тис. крб. та 3640 крб. державного мита. У касаційному порядку справа не розглядалася. Постановою президії Рівненського обласного суду рішення народного суду змінено, з відповідача стягнуто на користь позивача 673 крб. державного мита, а у решті рішення залишено без зміни.
Судова колегія Верховного Суду України задовольнила протест заступника Голови Верховного Суду України і в ухвалі про направлення справи на новий розгляд вказала на таке.
Задовольняючи позов частково, народний суд виходив з того, що теплиця не була здана в експлуатацію своєчасно і з вини відповідача, тому і він повинен нести відповідальність за порушення договору на капітальне будівництво.
Такі висновки президія обласного суду вважала обгрунтованими, тому змінила рішення лише щодо стягнення державного мита. При цьому президія виходила з того, що його розмір відповідно до п. 5 ст. 64 ЦПК ( 1501-06 ) має обчислюватися у даному разі у розмірі 1 % від ціни позову, а не 6 %, як це вважав народний суд.
Погодитися з цим не можна. Представником відповідача у справі була О.Д., яка повністю визнала позовні вимоги. Проте до участі у справі представник відповідача допущений всупереч вимогам ст. 113 - 115 ЦПК ( 1501-06 ) без належних повноважень. У матеріалах справи відсутня довіреність, у зв'язку з чим неможливо дійти висновку, чи була вона уповноважена на вчинення від імені відповідача такої процесуальної дії, як визнання позову, та ін. З'ясування цих обставин має істотне значення ще і тому, що О.Д. працює юрисконсультом тресту "Рівнеагроспецмонтаж", а відповідач у справі - обласне об'єднання "Агробуд". Суд не з'ясував, чи була вона уповноважена відповідачем представляти його інтереси в суді.
Крім того, частково задовольнивши позов, народний суд на порушення вимог ст. 203 ЦПК ( 1502-06 ) не зазначив у рішенні, у зв'язку з чим задовольняються позовні вимоги саме у визначеній судом сумі, не навів розрахунків, з яких він при цьому виходив.
За таких обставин рішення народного суду, як постановлене з порушенням процесуальних норм, підлягає скасуванню.
Помилковою є також постанова президії обласного суду щодо розміру державного мита. Згідно з вимогами п. 5 ст. 64 ЦПК ( 1501-06 ) розмір державного мита у спорах колгоспів і міжколгоспних організацій, пов'язаних з розглядом справ, встановлений в 1 %. Якщо облміжколгоспбуд і його організація ліквідовані і перетворені у державно-кооперативне об'єднання "Облагробуд", яке перебуває у підпорядкуванні агропромислового комітету області, це об'єднання й має сплачувати державне мито у загальному порядку.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 2, 1995 р.