СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 27.02.97
Постанову розпорядчого засідання суду про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування скасовано як необгрунтовану
(Витяг)
Постановою Севастопольського міського суду від 26 грудня 1996 р. кримінальну справу за обвинуваченням О. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 80 КК ( 2001-05 ), повернуто з розпорядчого засідання на додаткове розслідування.
О. обвинувачувався в порушенні правил про валютні операції, вчинені у великому розмірі, а саме в тому, що 23 жовтня 1996 р. він незаконно скупив у осіб, щодо яких матеріали справи виділено в окреме провадження, 68790 доларів США, розрахувавшись безготівковими карбованцями в сумі 13276470000 крб. Скуплену валюту було перераховано на рахунок приватного підприємства, яке займалось незаконним продажем доларів США за безготівкові карбованці.
Направляючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив, що в постанові про притягнення О. як обвинуваченого і в обвинувальному висновку є суттєві суперечності, які неможливо усунути в судовому засіданні.
Суд вбачав їх у тому, що на початковій стадії розслідування даної справи обвинувачення за ч. 2 ст. 80 КК ( 2001-05 ) було пред'явлено не тільки О., а й М., який перевів безготівкові гроші на рахунок згаданого приватного підприємства.
Після того як щодо М. справу закрили за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки було встановлено, що ініціатива в одержанні іноземної валюти замість карбованців належала О., останньому не було пред'явлено нове обвинувачення, і лише в обвинувальному висновку обставини порушення правил про валютні операції було викладено без згадування про участь М.
Розглянувши окреме подання прокурора, в якому порушувалося питання про скасування постанови суду з поверненням справи на новий судовий розгляд, і перевіривши матеріали справи, судова колегія задовольнила це подання з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК ( 1003-05 ) істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, допущеними органами дізнання чи попереднього слідства, є такі порушення, які призвели до обмеження гарантованих законом прав учасників процесу, зокрема обвинуваченого, або інакше перешкодили чи могли перешкодити суду об'єктивно, повно і всебічно розглянути справу.
З матеріалів справи видно, що О. було пред'явлено конкретне обвинувачення за ч. 2 ст. 80 КК ( 2001-05 ) із зазначенням часу, місця, способу, мотиву вчинення цього злочину та доказів, якими це обвинувачення підтверджується.
Формулювання обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку, істотно не відрізняється від формулювання, що міститься в постанові про притягнення О. як обвинуваченого, не погіршує його становища і не пов'язане з порушенням права обвинуваченого на захист.
Ту обставину, що після закриття справи щодо М. (котрий, як визнали органи слідства, перерахував на рахунок приватного підприємства безготівкові карбованці з метою одержання їх готівкою) О. не було пред'явлено нове обвинувачення, не можна визнати підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Органи слідства визнали, що О. за власною ініціативою скупив за рахунок переведених безготівкових карбованців іноземну валюту у великих розмірах, чим порушив правила про валютні операції. Дані обставини було зазначено як в обвинувальному висновку, так і в постанові про притягнення О. як обвинувачуваного. Отже, жодних суттєвих суперечностей між зазначеними процесуальними документами немає.
За таких обставин судова колегія Верховного Суду України, погодившись з окремим поданням прокурора, визнала постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування необгрунтованою і скасувала її, а справу направила на новий судовий розгляд.
"Вісник Верховного Суду України", N 3, травень 1997 р.