- набуті стравохідно-трахеальні або стравохідно-бронхіальні свищі;
- рубцеві звуження або нервово-м'язові захворювання стравоходу зі значними клінічними проявами, які потребують систематичного бужування або хірургічного лікування з приводу стравохідних кровотеч;
- стани після резекції тонкої або товстої кишки, які супроводжуються вираженим занепадом живлення або порушенням травлення;
- випадіння прямої кишки під час ходи та переміщення тіла у вертикальне положення (3 стадія);
- протиприродний задній прохід, кишковий або каловий свищ як завершальний етап хірургічного лікування;
- недостатність сфінктера заднього проходу (3 ступеня);
- хронічний парапроктит зі стійкими або такими, що часто відкриваються, свищами (для оглянутих за графою III Розкладу хвороб застосовується пункт "б").
До пункту "б" належать:
- дивертикули стравоходу з клінічними проявами, які не потребують хірургічного лікування;
- рубцеві звуження та нервово-м'язові захворювання стравоходу при задовільних результатах консервативного лікування;
- спайковий процес у черевній порожнині з явищами кишкової непрохідності, який потребує повторного стаціонарного лікування (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження або хірургічного лікування);
- випадіння прямої кишки під час фізичного навантаження (2 стадія);
- недостатність сфінктера заднього проходу 2-го ступеня;
- хронічний парапроктит з рідкими загостреннями або нестійкими свищами, які рідко відкриваються (1-2 рази на рік).
До пункту "в" належать:
- випадіння прямої кишки при дефекації (1 стадія), яка вправляється самостійно;
- хронічний парапроктит, який перебігає у формі періодичного гострого запалення без утворення зовнішнього свища.
У разі випадіння прямої кишки, кишкових або калових свищів, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, хронічного парапроктита пропонується хірургічне лікування. Після операції за статтею 58 Розкладу хвороб надається відпустка за станом здоров'я. Придатність до служби визначається залежно від результатів лікування. У разі рецидиву захворювання або відмови від лікування постанова приймається за пунктами "а", "б" або "в".