За цією статтею виноситься постанова про необхідність для осіб рядового та начальницького складу відпустки за станом здоров'я після гострого ревматизму, міокардитів неревматичної природи, а також гострих інфарктів міокарда, коли для закінчення реабілітаційного лікування і повного відновлення працездатності необхідний термін, що не перевищує одного місяця.
Після загострення хронічної ішемічної хвороби (затяжні напади стенокардії з вогнищевою дистрофією міокарда, минущі порушення ритму серця та провідності, минущі форми серцевої недостатності), електроімпульсної терапії при сприятливому уриванні аритмій серця, гіпертонічної хвороби (стани після гіпертонічних кризів) особи рядового й начальницького складу можуть бути звільнені від виконання службових обов'язків до повного відновлення працездатності.
Постанова про надання відпустки за станом здоров'я особам рядового й начальницького складу виноситься в тих випадках, коли є незаперечні дані, що завдяки їм відновиться здатність нести службу. Після закінчення відпустки за станом здоров'я придатність до служби визначається за відповідними статтями Розкладу хвороб і залежно від результатів лікування, наслідків захворювання.
Кандидати на службу, які перенесли первинний активний ревматизм при відсутності клінічних і ЕКГ ознак уражень серця, а також інших органів, можуть бути визнані придатними до служби не раніше ніж через 12 місяців після виписки з лікувального закладу.
На осіб рядового й начальницького складу, які досягли встановленого для них Положенням про проходження служби рядовим й начальницьким складом органів внутрішніх справ ( 114-91-п ) віку, після перенесених великих за обсягом інфарктів міокарда з розвитком великовогнищевого кардіосклерозу або тяжких ускладнень, постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я не виноситься. До них застосовується пункт "а" чи "б" статті 40 Розкладу хвороб
Хвороби дихальної системи