До осіб, у яких діагностовано генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, сукупним ураженням різних органів і систем (легень, плеври, периферичних лімфатичних залоз, мозкових оболонок, очеревини, кишечника, сечостатевих органів, кісток і суглобів, очей, шкіри тощо), незалежно від результатів лікування хвороби, застосовується пункт "а" ст.2 або ст.3 Розкладу хвороб. В окремих випадках особи рядового й начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, при позитивних наслідках лікування і відсутності порушень функцій органів і систем, можуть за пунктом "в" ст.2 або ст. 3 Розкладу хвороб визнаватися придатними до військової служби.
До пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври та внутрішньогрудних лімфатичних залоз без виділення мікобактерій та без розпаду, з помірно вираженими клінічними симптомами чи без них, за неефективного лікуванні або відмови від його продовження, при трансформації каверн у тонкостінні кістоподібні дреновані порожнини (загоєння каверн за відкритим типом), а також наслідки радикального лікування з помірним порушенням функції зовнішнього дихання.
До пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли в результаті тривалого, не менше 3 місяців, госпітального та санаторного лікування інфільтративні зміни переважно зникли, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. За цим самим пунктом оглядаються особи із залишковими змінами в найближчі 3 роки після клінічного вилікування туберкульозу, з неактивними комбінованими змінами в межах 3 і більше сегментів; з наслідками хірургічного лікування при незначному порушенні або без порушення функції зовнішнього дихання, а також особи із залишковими змінами після перенесеного ексудативного плевриту. Діагноз ексудативного плевриту та інших серозитів туберкульозної етіології має бути підтверджений методами бронхологічного, цитологічного, імунологічного, мікробіологічного досліджень, а у певних випадках і пункційною біопсією. Туберкульозна етіологія сухих плевритів повинна бути доведена методами туберкуліно- та імунодіагностики, пробним лікуванням та динамікою лабораторних досліджень.
Медичний огляд у ВЛК осіб, які перенесли туберкульозний плеврит понад три роки тому, здійснюється за ст. 48 Розкладу хвороб залежно від ступеня порушення функції органів дихання.
За пунктами "а", "б", "в" особи рядового й начальницького складу після стаціонарного лікування можуть бути направлені для продовження лікування до спеціалізованих санаторіїв. Придатність до служби вирішується залежно від результатів лікування, термін якого, ураховуючи госпітальний та санаторний періоди, має бути не менше трьох місяців.
До пункту "г" належать: неактивний туберкульоз із стійкими рентгенологічними змінами в легенях у вигляді кальцинатів, тяжів, шварт, плевральних нашарувань, а також залишкових явищ після успішного антибактеріального лікування (в осіб рядового й начальницького складу - після сементарних резекцій, діатермокоагуляцій каверни) без клінічних проявів хвороби протягом останніх трьох років. Кандидати на службу й особи рядового й начальницького складу з указаними змінами непридатні для проходження служби за кордоном. Після стаціонарного обстеження, у разі відсутності даних на туберкульоз, вони придатні до служби та вступу у вищі навчальні заклади (далі - ВНЗ).
При медичному огляді кандидатів на службу в протитуберкульозні установи виконання покарань (далі - УВП) і осіб рядового й начальницького складу, у разі переміщення для проходження служби в цих установах, проводиться обов'язкова туберкулінодіагностика. При негативній реакції Манту кандидати на службу й особи рядового й начальницького складу мають бути вакциновані (БЦЖ) і тільки за наявності післявакцинальної алергії можуть бути прийняті на службу в ці заклади.
Наявність поодиноких петрифікатів у легенях чи внутрішньогрудних лімфатичних залозах не є перешкодою для служби в органах внутрішніх справ, вступу на навчання чи направлення для проходження служби за кордоном. Кандидати на службу за наявності туберкулом визнаються не придатними для служби в органах внутрішніх справ навіть у разі стабілізації хвороби.
Направлення осіб рядового й начальницького складу, у яких відмічаються зміни, передбачені пунктом "г", у нетуберкульозні санаторії проводиться на загальних підставах, за медичними показаннями.
Повторний медичний огляд у ВЛК для медичної і професійної реабілітації осіб рядового й начальницького складу, які вилікувались від туберкульозу легень, здійснюється після обстеження в туберкульозних стаціонарах, але не раніше ніж через три роки після клінічного вилікування.