розд. I, гл. IX, п. 1

Чинна редакція від 07.08.1937

Розділ I → Глава IX. Про чисельність примірників і про копії

Чисельність примірників

64. Переказний вексель може бути виданим у кількох тотожних примірниках.

Ці примірники мають вміщувати послідовні номери у самому тексті документа; у противному разі кожний з них розглядається як окремий переказний вексель.

Якщо у векселі не вказано, що він виданий в єдиному примірнику, то векселедержатель може вимагати видачі йому за його рахунок кількох примірників. Для цього він повинен звернутися до свого безпосереднього індосанта, який зобов'язаний сприяти йому щодо свого індосанта і так далі, аж до векселедавця. Індосанти зобов'язані відтворити індосаменти на нових примірниках.

65. Платіж, здійснений за одним примірником, звільняє від відповідальності, навіть якщо не було обумовлено, що платіж цей погашає інші примірники. Однак платник продовжує відповідати за кожним акцептованим ним і не поверненим йому примірником.

Індосант, який передав примірники різним особам, а також і наступні індосанти, є зобов'язаними за всіма примірниками, на яких є їх підпис і які не були повернені.

66. Той, хто надіслав один з примірників для акцепту, повинен вказати на інших примірниках найменування тієї особи, на руках якої цей примірник знаходиться. Ця особа зобов'язана вручити його законному держателю іншого примірника.

Якщо вона відмовляється це зробити, векселедержатель може здійснити право позову лише після засвідчення опротестування того:

1) що примірник, надісланий для акцепту, не був йому переданий, незважаючи на його вимогу;

2) що акцепт або платіж не могли бути одержані за іншим примірником.