розд. I, гл. VII, п. 44

Чинна редакція від 07.08.1937

Розділ I → Глава VII. Позов у разі неакцепту або неплатежу

Відмова в акцепті або в платежі повинна бути засвідчена актом, складеним у прилюдному порядку (протест у неакцепті або в неплатежі).

Протест в неакцепті має бути здійсненим у строки, встановлені для пред'явлення до акцепту. Якщо у випадку, передбаченому в першому абзаці статті 24, перше пред'явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня.

Протест у неплатежі переказного векселя строком на визначений день або у такий-то час від складання або пред'явлення повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який переказний вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель строком за пред'явленням, протест має бути здійснений у порядку, вказаному в попередньому абзаці для здійснення протесту у разі неакцепту.

Протест у неакцепті звільняє від пред'явлення до платежу і від протесту в неплатежі.

У разі припинення платежів платником, незалежно від того, чи акцептував він вексель чи ні, або у разі безрезультатного обернення стягнення на майно платника, векселедержатель може здійснювати належні йому права лише після пред'явлення векселя платнику для оплати і після здійснення протесту.

У разі оголошення платника неспроможним, незалежно від того акцептував він вексель чи ні, а також у разі оголошення неспроможним векселедавця за векселем, який не підлягає акцепту, для здійснення векселедержателем належних йому прав достатньо пред'явлення судового визначення про оголошення неспроможності.