Ст. 19. Представники платника податків

Чинна редакція від 02.12.2010 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2011

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

19.1. Платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

19.2. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

19.3. Представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків.

Правові позиції Верховного Суду

Платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах через представника (зокрема адвоката) і залучення такого представника не позбавляє платника права на особисту участь; це право належить до гарантованих засобів захисту в податкових відносинах.

Правовідносини: представництво платника податків в адміністративному оскарженні рішень контролюючих органів

1.4. Витрати позивача на оплату юридичних послуг, наданих у зв`язку з оскарженням в адміністративному порядку ППР, є збитками підприємства, завданими незаконним рішенням органу державної влади, що було скасоване за наслідками процедури його адміністративного оскарження, а тому підлягають відшкодуванню з державного бюджету відповідно до статей 16, 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 47 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підпункту 17.1.11 пункту 17.1 статті 17, пункту 21.3 статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Велика Палата ВС, постанова від 16.11.2021 у справі № 910/11820/20, п. 1.4 · цитують у 34 рішеннях · текст рішення

Органи державної фіскальної служби як уповноважені на стягнення податкового боргу мають право оскаржувати судові рішення у справах про банкрутство відповідно до норм Податкового кодексу та Закону про банкрутство.

Правовідносини: участь та процесуальні повноваження податкових органів у провадженні про банкрутство, оскарження рішень.

При цьому, Верховний Суд вважає необхідним вказати на те, що органи Державної фіскальної служби як уповноважені державою органи на стягнення податкового боргу згідно з пунктом 19.1.1.45 пункту 19.1. статті 19 ПК України, наділені у справі про банкрутство правомочностями на оскарження судових рішень відповідно до ст.ст. 1, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі № 927/889/17 та колегія суддів, під час розгляду цієї справи, не вбачає підстав від її відступлення.

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 28.05.2019 у справі № 910/8482/18 · цитують у 201 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.