Підмовник і особа, яка безпосередньо вчинила злочин, неправильно визнані винними у вчиненні злочину за попереднім зговором

· Не визначено

Опубліковано: Бюлетень законодавства і юр.практики, 1993 р., № 4

ПРЕЗИДІЯ ЛУГАНСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

від 12.09.84

(Витяг)

Вироком Станично-Луганського районного народного суду М-кова засуджено за ч. 2 ст. 81 КК України ( 2001-05 ), М. - за ст. 19, ч. 2 ст. 81 КК України за крадіжку за попереднім зговором державного майна (водій автомашини М-ков на прохання М. продав йому 400 л бензину під час перевезення останнього з нафтобази до радгоспу).

Розглянувши справу за протестом заступника Голови Верховного Суду України, президія Луганського обласного суду вирок змінила з таких підстав. Суд правильно встановив фактичні обставини справи, проте дав їм невірну юридичну оцінку. Із справи вбачається (і суд визнав це встановленим), що бензин украв М-ков, а М. безпосередньої участі у злочині не брав - він лише підмовив М-кова вчинити крадіжку і купив у нього цей бензин. Під розкраданням, вчиненим за попереднім зговором групою осіб, слід розуміти таке, в якому брали участь двоє або більше осіб, котрі заздалегідь домовились про це. Оскільки ж М. безпосередньої участі у злочині не брав, дії його і М-кова не можуть кваліфікуватися як крадіжка державного майна, вчинена за попереднім зговором групою осіб.

На підставі наведеного президія обласного суду вирок змінила і кваліфікувала дії М-кова як крадіжку державного майна у значних розмірах за ч. 1 ст. 81 КК України ( 2001-05 ), а М. - як підмову до вчинення зазначеного злочину за ст. 19, ч. 1 ст. 81 КК України.

"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 4, 1993 р.