1. Держава-член походження вимагає від кожної страхової компанії, діяльність якої потребує отримання ліцензії:
(а) прийняття однієї з таких форм:
- у Королівстві Бельгія: "societe anonyme/naamloze vennootschap", "societe en commandite par action/commanditaire vennootschap op aandelen", "associate a'assuarance mutuelle/onderlinge verzekeringsvereniging", "societe cooperative/cooperatieve vennoorschap",
- у Королівстві Данія: "aktieselskaber", "gensidige selskaber", "pensionskasser omfattet af lov om forsikringsvirksomhed (tvaergaaende pensionskasser)",
- у Федеративній Республіці Німеччина: "Aktiengesellschaft", "Versicherungsverein ouf Gegenseitigkeit", "oeffentlich-rechtliches Wettbewerbsversicherungsunternehmen",
- у Французькій Республіці: "societe anonyme", "societe s'assurance mutuelle", "institution de prevoyance regie par le code de la securite sociale", "institition de prevoyance regie par le code rural", та "mutuelles regies par le code de la mutalite",
- в Ірландії: incorporated companies limited or by guarantee or unlimited, societies registered under Industrial and Provident Societies Acts and societies registered under the Friendly Societies Acts,
- в Італійській Республіці: "societa per azioni", "societa cooperativa", "mutua di assicurazione",
- у Великому Герцогстві Люксембург: "societe anonyme", "societe en commandite par actions", "association d'assurances mutuelles", "societe cooperative",
- у Королівстві Нідерланди: "naamloze vennootschap", "onderlinge waarborgmaatschappij",
- у Сполученому Королівстві: incorporated companies limited by shares or by guarantee or unlimited, societies registered under the Industrial and Provident Societies Act, societies registered or incorporated under the Friendly Societies Acts, the association of underwriters known as Lloyd's,
- у випадку з Грецькою Республікою: "........ ......",
- у випадку з Королівством Іспанія: "sociedad anonima", "sociedad mutua", "sociedad cooperativa",
- у випадку з Португальською Республікою: "sociedade anonima", "mutua de seguros",
- у випадку Республіки Австрія: "Aktiengesellschaft", "Versicherungsverein auf Gegenseitigkeit",
- у випадку Республіки Фінляндія: "keskinainen vakuutusyhtio"/"omsesidigt forsakringsbolag", "vakuutusosakeyhtio"/"forsakringsaktiebolag",
"vakuutusyhdistys"/"forsakringsforening", - у випадку королівства Швеція: "forsakringsaktiebolag", "omsesidiga forsakringsbolag", "understodsforeningar".
Страхова компанія може також існувати у формі Європейської компанії, коли таку буде запроваджено.
Крім того, держави-члени можуть, якщо доцільно, створювати компанії у будь-якій публічно - правовій формі, за умови, що такі органи мають своїм предметом діяльності об'єктом страхові операції на тих же умовах, що й приватно - правові компанії;
(b) обмеження предмета своєї діяльності до передбаченого цією Директивою, і операцій, які безпосередньо з нього випливають, виключати будь-яку іншу комерційну діяльність;
(c) надання плану здійснення операцій відповідно до статті 9;
(d) наявності мінімального гарантійного фонду, передбаченого статтею 20 (2);
(e) ефективного управління, яке здійснюється особами, які мають добру репутацію та відповідну професійну кваліфікацію або досвід.
Крім того, у випадку існування тісних зв'язків між компанією страхування життя та іншими фізичними чи юридичними особами, компетентні органи надають ліцензію лише якщо такі зв'язки не перешкоджають ефективному здійсненню ними їх наглядових функцій.
Компетентні органи також відмовляють у наданні ліцензії, якщо закони, підзаконні чи адміністративні положення держави, яка не є членом ЄС, регулюванню якими підлягають одна чи більше фізичних чи юридичних осіб, з якими компанія має тісні зв'язки, чи труднощі у їх застосуванні перешкоджають ефективному здійсненню ними їх наглядових функцій.
Компетентні органи вимагають від компаній страхування життя надання інформації, необхідної для моніторингу відповідності умовам, визначеним у цьому пункті, на постійній основі.
1a. Держави-члени вимагають, щоб головні офіси страхових компаній були розташовані у тій же державі-члені, що і їх зареєстрований офіс.
2. Компанія, яка бажає отримати ліцензію на поширення своєї діяльності на інші види або розширення ліцензії, якою охоплено лише деякі з ризиків, що відносяться до одного виду, має подати план здійснення операцій відповідно до статті 9.
Крім того, компанія має надати докази наявності відповідної маржі платоспроможності, передбаченої статтею 19 і гарантійного фонду, про який йдеться у статті 20 (1) і (2).
3. Держави-члени не затверджують положень, які вимагають попереднього схвалення або системної нотифікації загальних і спеціальних умов полісів, ставок премій, технічних основ, використовуваних, зокрема, для підрахунку розмірів страхових премій і технічних резервів, або форм та інших друкованих документів, які страхова компанія має намір використовувати у відносинах з власниками полісів.
Незважаючи на перший підпункт, держава-член походження може вимагати систематичних повідомлень про технічні основи, використовувані для розрахунку розмірів страхових премій і технічних резервів, з єдиною метою перевірки їх на відповідність національним положенням стосовно актуарних принципів, при цьому така вимога не є попередньою умовою ведення діяльності.
Ніщо в цій Директиві не перешкоджає державам-членам залишати у силі або приймати закони, підзаконні та адміністративні положення, які б вимагали схвалення установчого договору та статуту, а також надання будь-яких інших документів, необхідних для здійснення належного нагляду.
Не пізніше п'яти років після набрання чинності Директивою 92/96/ЄЕС6 ( 994_186 ), Комісія подає Раді звіт про імплементацію цього пункту.
4. Вищенаведені положення не можуть передбачати розгляд будь-якого звернення у світлі отримання ліцензії відповідно до економічних вимог ринку.
_______________ 6 OJ L 360, 9.12.1992, p. 1.