Ст. 32. b

Перша директива Ради 79/267/ЄЕС "Щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування життя" · порівняння редакції від 1979-03-05 з редакцією від 2002-12-16

Текст статті в цих двох редакціях однаковий. Дата з'явилася тому, що редакцію акта перевидали, а саму статтю не змінювали.

1. Держави-члени повідомляють Комісію про будь-які загальні труднощі, з якими зіштовхуються їхні страхові компанії при започаткуванні чи здійсненні діяльності у третій країні.

2. Спочатку, не пізніше шести місяців до дати, про яку йдеться у другому пункті статті 30 Директиви 90/619/ЄЕС8 ( 994_185 ), і потім періодично. Комісія складає звіт, у якому розглядається режим, який надається страховим компаніям Співтовариства у третіх країнах, в термінах, про які йдеться у пунктах 3 та 4, відносно започаткування і здійснення страхової діяльності та придбання участі у страхових компаніях третьої країни. Комісія подає такі звіти до Ради, разом з будь-якими відповідними пропозиціями.

_______________ 8 OJ L 330, 29.11.1990, p. 50.

3. Коли б у Комісії не складалося враження, чи на основі звітів, про які йдеться у пункті 2, чи на основі іншої інформації, що третя країна не надає страховим компаніям Співтовариства ефективний доступ до ринку, подібного до того, який Співтовариство надає страховим компаніям цієї третьої країни, Комісія може подати пропозиції до Ради за відповідним дорученням для переговорів, з метою отримання конкурентних умов для страхових компаній Співтовариства. Рада приймає рішення кваліфікованою більшістю.

4. Коли б у Комісії не складалося враження, чи на основі звітів, про які йдеться у пункті 2, чи на основі іншої інформації, що страхові компанії Співтовариства не користуються у третіх країнах національним режимом, який надає такі самі конкурентні умови, що є доступні внутрішнім страховим компаніям, і що не виконуються умови ефективного доступу до ринку, Комісія може ініціювати переговори з метою виправлення такої ситуації. В обставинах, що описані у першому підпункті, також може бути вирішено у будь-який час і окрім ініціювання переговорів, згідно з процедурою, яку викладено у статті 32b (6), що компетентні органи держав-членів повинні обмежити або призупинити їх рішення:

- щодо запитів, які не розглянуті на момент цього рішення, або майбутніх запитів щодо отримання ліцензії, і

- щодо придбань участі прямими чи непрямими материнськими компаніями, які керуються законами відповідної третьої країни.

Тривалість заходів, про які згадано вище, не може перевищувати трьох місяців.

До завершення трьохмісячного строку та за результатами переговорів, Рада може, діючи за пропозицією Комісії, прийняти рішення кваліфікованою більшістю щодо продовження здійснення цих заходів.

Такі обмеження або призупинення не можуть застосовуватися до заснування дочірніх компаній страховими компаніями або їхніми дочірніми компаніями, що своєчасно отримали ліцензію у Співтоваристві, або до придбання участі у страхових компаній Співтовариства такими компаніями або дочірніми компаніями.

5. Коли б у Комісії не складалося враження, що виникла одна з ситуацій, описаних у пунктах 3 та 4, держави-члени повідомляють Комісію на її запит про:

(a) будь-який запит на отримання ліцензії прямої чи непрямої дочірньої компанії, одна або більше материнських компаній якого керуються законами відповідної третьої країни;

(b) будь-які плани такої компанії на придбання участі у страхової компанії Співтовариства, так що остання стає дочірньою компанією попереднього.

Це зобов'язання надавати інформацію втрачає силу, якщо досягається домовленість з третіми країнами, про які згадано у пунктах 3 та 4, коли заходи, про які йдеться у другому і третьому підпунктах пункту 4 перестають застосовуватись.

6. Комісії допомагає комітет, що складається з представників держав-членів, і під головуванням представника Комісії.

Представник Комісії передає на розгляд до комітету проект заходів, яких потрібно вжити. Комітет подає свій висновок щодо проекту протягом строку, який голова може встановити залежно від терміновості питання. Висновок приймається більшістю, встановленою у статті 148 (2) Договору ( 994_017 ) щодо рішень, які Рада зобов'язана приймати за пропозицією Комісії. Голоси представників держав-членів у комітеті зважуються у спосіб, встановлений у цій статті. Голова не голосує.

Комісія приймає передбачених заходів, якщо вони відповідають висновку комітету.

Якщо передбачені заходи не відповідають висновку комітету, або у разі неотримання висновку, Комісія подає на розгляд до Ради, без зволікання, пропозицію щодо заходів, яких потрібно вжити. Рада діє кваліфікованою більшістю.

Якщо, по закінченні періоду, що встановлюється в кожному акті, який має бути прийнятий Радою згідно з цим пунктом, але який в жодному випадку не перевищує три місяці з дати звернення до Ради, Рада не діяла, пропоновані заходи здійснюються Комісією, крім випадків, коли Рада проголосувала проти зазначених заходів простою більшістю.

7. Заходи, вжиті відповідно до цієї статті, відповідають зобов'язанням Співтовариства згідно з будь-якими міжнародними угодами, двосторонніми або багатосторонніми, що регулюють початок та здійснення діяльності страхових компаній.

Закреслене — текст редакції від 1979-03-05, підкреслене — текст редакції від 2002-12-16. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1979-03-05 або 2002-12-16.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.