Держави-члени вимагають від компаній створити відповідні резерви, згадані у статті 17, адекватні для покриття андеррайтингових зобов'язань, взятих на їх територіях. Держави-члени слідкують за тим, щоб представництво або структурний підрозділ покривали такі резерви за допомогою активів, які є еквівалентними таким резервам, і в обсязі, визначеному відповідною державою-членом, узгоджувальними активами.
Законодавство держав-членів застосовується до підрахунку таких резервів, визначення категорій інвестицій і оцінки активів, і, якщо доцільно, визначення обсягу, в якому такі активи можуть використовуватися для покриття таких резервів.
Держава-член, про яку йдеться, вимагає, щоб активи, що покривають такі резерви, були розміщені на її території. Проте, застосовується стаття 17 (3).