1. Якщо компанія не відповідає вимогам статті 17, компетентні органи держави-члена походження можуть заборонити вільне розпорядження його активами, після повідомлення компетентним органам держав-членів зобов'язання про свій намір.
2. Для цілей відновлення фінансового стану компанії, маржа платоспроможності якого опустилася нижче мінімуму, визначеного статтею 19, компетентний орган держави-члена походження вимагає, аби план відновлення стійкого фінансового стану був поданий йому для погодження.
За виняткових обставин, якщо компетентний орган вважає, що фінансовий стан компанії буде погіршуватися і надалі, він може обмежити або заборонити вільне розпорядження активами компанії. Він повідомляє також органи інших держав-членів, на території яких компанія веде діяльність, про будь-які вжиті заходи, а останні вживають таких самих заходів на вимогу першого.
3. Якщо маржа платоспроможності опускається нижче рівня гарантійного фонду, як визначено у статті 20, компетентний орган держави-члена походження вимагає від компанії надати короткотерміновий фінансовий план для погодження.
Він також може обмежити або заборонити вільне розпорядження активами компанії. Він повідомляє також органи інших держав-членів, на території яких компанія веде діяльність, про будь-які вжиті заходи, а останні вживають таких самих заходів на вимогу першого.
4. Компетентні органи можуть і надалі вживати всіх заходів, необхідних для захисту інтересів застрахованих осіб у випадках, передбачених пунктами 1, 2 і 3.
5. Кожна держава-член вживає заходів, необхідних для забезпечення можливості заборонити вільне розпорядження активами, що розташовані на її території, відповідно до національного законодавства, у випадках передбачених пунктами 1, 2 і 3, на вимогу держав-членів походження компанії, що означатиме охоплення активів такими заходами.