1. Кожна держава-член вимагає від кожної компанії, головний офіс якої розташований на її території, адекватної маржі платоспроможності щодо всієї своєї діяльності.
Маржа платоспроможності складається з:
1. активи компанії, вільної від будь-яких передбачуваних зобов'язань, мінус будь-які нематеріальні активи. Зокрема, включається таке: - внесений в рахунок оплати акціонерний капітал або, у випадку взаємної страхової компанії дієвий початковий фонд плюс будь-які рахунки учасників, які відповідають таким критеріям:
(a) установчий договір і статут повинні передбачати, що виплати учасникам можуть здійснюватися з таких рахунків тільки тоді, коли це не призводить до зниження маржі платоспроможності нижче встановленого рівня, або після розпуску компанії, коли решту боргів компанії виплачено;
(b) установчий договір і статут стосовно будь-яких таких виплат з огляду на причини інші, ніж індивідуальне припинення членства, повинні передбачати, що компетентні органи повинні бути повідомлені принаймні за місяць, і можуть заборонити виплати протягом такого строку;
(c) до відповідних положень установчого договору і статуту можуть бути внесені зміни і доповнення тільки тоді, коли компетентні органи заявили, що вони не заперечують проти внесення змін і доповнень, якщо це не шкодить критеріям, викладеним у (a) та (b), - половина несплаченого акціонерного капіталу або початкового фонду, коли внесена на рахунок оплати частина сягає 25% цього акціонерного капіталу або фонду, - статутні резерви і вільні резерви, що не відповідають андеррайтинговим зобов'язанням, - будь-які прибутки, перенесені на інший рахунок, - сукупний привілейований акціонерний капітал і субординований позиковий капітал може бути включений, але якщо таке буде зроблено, то лише до 50% маржі, і не більше 25% якої складатиметься з субординованих позик із встановленими термінами погашення або із встановленим строком сукупного привілейованого акціонерного капіталу, якщо виконуються наступні мінімальні критерії:
(a) внаслідок банкрутства або ліквідації страхової компанії повинні існувати зобов'язуючі угоди, відповідно до яких субординований позиковий капітал або привілейований акціонерний капітал зараховується після вимог всіх інших кредиторів і не виплачується, поки всі інші прострочені на той час борги не будуть виплачені.
Субординований позиковий капітал повинен також виконувати такі умови:
(b) тільки повністю внесені на рахунок фонди можуть братися до уваги;
(c) для позик зі встановленим строком виплати початковий строк виплати повинен становити щонайменше п'ять років. Не пізніше ніж за один рік до дня виплати страхова компанія повинна подати компетентним органам на схвалення план, який би показував як маржа платоспроможності буде утримуватися або доводитися до потрібного рівня після настання такого терміну, окрім випадків, коли рівень позики, яка може зараховуватися як компонент маржі платоспроможності, поступово знижується впродовж принаймні останніх п'яти років перед днем виплати. Компетентні органи можуть надати дозвіл на дострокову виплату таких позик за умови, що подано заяву страховою компанією і його маржа платоспроможності не знижується нижче потрібного рівня;
(d) позики, термін виплати яких не встановлений, повинні бути виплачені тільки відповідно до п'ятирічного повідомлення, окрім випадків, коли позики більше не вважаються компонентом маржі платоспроможності, або коли для дострокової виплати особливо вимагається попередня згода компетентних органів. В останньому випадку страхова компанія повинна повідомити компетентні органи принаймні за шість місяців до дати запропонованої виплати, вказавши фактичну маржу платоспроможності та маржу платоспроможності, яка вимагається, як до, так і після виплати. Компетентні органи дають дозвіл на виплату тільки тоді, коли маржа платоспроможності страхової компанії не опускається нижче рівня, що вимагається;
(e) договір позики не повинен включати будь-яке застереження про те, що у визначених випадках, інших ніж ліквідація страхової компанії, борг буде виплаченим ще до погоджених термінів виплати;
(f) до договору позики може бути внесено зміни і доповнення тільки після того, як компетентні органи проголосили, що вони не мають заперечень проти змін і доповнень, - цінні папери без конкретного терміну виплати, а також інші інструменти, які відповідають умовам, поданим нижче, включаючи сукупні привілейовані акції, інші ніж ті, які згадано в попередньому абзаці, до 50% маржі сукупного обсягу таких цінних паперів і субординованого позикового капіталу, про який йдеться в попередньому абзаці:
(a) вони не можуть бути виплачені за ініціативою пред'явника або без попередньої згоди компетентного органу;
(b) контракт про випуск повинен дати можливість страховій компанії відстрочити виплату відсотка за позикою;
(c) вимоги позичальника щодо страхової компанії повинні мати порядок черговості після вимог всіх несубординованих кредиторів;
(d) документи, які регулюють випуск цінних паперів, повинні передбачати поглинання втрат боргу та невиплачених відсотків і давати можливість страховій компанії продовжувати свою діяльність;
(e) лише суми, повністю внесені на рахунок оплати, можуть братися до уваги.
2. Якщо це дозволено національним законодавством, прибуткові резерви, що виникають у балансових звітах, можуть бути використані для покриття будь-яких витрат, які можуть виникнути, і якщо вони не були доступними для розповсюдження серед власників страхових полісів;
3. Згідно з заявкою з підтверджуючими доказами до наглядового органу держави-члена, на території якої розташований її головний офіс, та за згодою такого органу про наступне:
(a) сума, що дорівнює 50% майбутнього прибутку компанії, сума майбутнього прибутку компанії отримується множенням оціненого річного прибутку на фактор, що представляє собою середній період дії полісів; такий фактор не повинен перевищувати 10; оцінений річний рахунок є середнє арифметичне прибутків, отриманих за останні п'ять років при здійсненні діяльності, переліченої у статті 1.
Основою для розрахунку фактора, на який перемножується оцінений річний прибуток та статті, що складають отриманий прибуток, визначається спільною угодою компетентних органів держав-членів у співпраці з Комісією. До укладення такої угоди, ці статті визначаються відповідно до законодавства держави-члена, на території якої компанія (головний офіс, представництво або структурний підрозділ) здійснює свою діяльність.
Якщо компетентні органи визначили концепцію прибутків, Комісія подає пропозиції щодо гармонізації цієї концепції через Директиву з гармонізації річних рахунків страхових компаній та положення з координації, встановлені у статті 1 (2) Директиви 78/660/ЄЕС7( 994_908 );
(b) якщо не практикується формування резерву внесків із страхування життя за методом Цильмера або, якщо практикується, але він менший за надбавку на вартість придбання, включену до премії, ця цифра не може, однак, перевищувати 3,5% суми різниці між відповідними сумами капіталу щодо страхування життя та математичних резервів по всіх полісах, щодо яких можливе застосування методу Цильмера; різниця зменшується на суму будь-яких недооцінених коштів на придбання, внесених як активи;
(c) якщо надано затвердження наглядовим органом держави-члена, у якій компанія здійснює свою діяльність, будь-які приховані резерви, що виникають в результаті недооцінки активів та переоцінки зобов'язань, інших ніж математичні резерви, якщо такі приховані резерви не мають виняткового характеру.
_______________ 7 OJ L 222, 14.8.1978, p. 28.