1. Лише держава-член походження може здійснювати фінансовий нагляд за діяльністю страхової компанії, включаючи ту, яку вона веде через структурні підрозділи чи користуючись свободою надання послуг. Якщо компетентні органи держави-члена зобов'язання мають обгрунтовані причини вважати, що діяльність страхової компанії може вплинути на його фінансову стійкість, вони інформують компетентні органи держави-члена походження такої компанії. Органи останньої визначають, чи компанія відповідає пруденційним принципам, визначеним цією Директивою.
2. Фінансовий нагляд включає перевірку стану платоспроможності стосовно всієї діяльності страхової компанії, формування технічних резервів, включаючи математичні резерви, а також активи, що їм відповідають, згідно із встановленими правилами або практикою, якої дотримуються у державі-члені походження, відповідно до положень, прийнятих на рівні Співтовариства.
3. Компетентні органи держави-члена походження вимагають від кожної страхової компанії належного управління та використання бухгалтерської процедури і наявності належних механізмів внутрішнього контролю.