1. Держави-члени можуть постановити, що початок діяльності на їхній території філіалів кредитних установ, на які поширюється ця Директива і головне управління яких розташоване в іншій державі-члені, підлягає отриманню дозволу відповідно до закону та процедури, що застосовується до кредитних установ, створених на їхній території.
2. Проте, не можна відмовити в наданні дозволу філіалу кредитної установи тільки на тій підставі, що її було створено в іншій державі-члені у юридичній формі, яка не дозволяється для кредитної установи, що займається подібною діяльністю в державі місцезнаходження. Однак, це положення не застосовується до кредитних установ, які не мають окремих власних коштів.
3. Компетентні органи влади інформують Комісію про будь-які дозволи, які вони надають філіалам, про які йдеться в параграфі 1.
4. Ця Стаття не впливає на правила, які держави-члени застосовують до філіалів, створених на їхній території кредитними установами, головні управління яких розташовані там же. Незважаючи на другу частину третього абзацу Статті 1, закони держав-членів, які вимагають отримання окремого дозволу кожним з філіалів кредитної установи, головне управління якої розташоване на їхній території, також застосовуються до філіалів кредитних установ, головні управління яких розташовані в інших державах-членах.