1. Держави-члени вимагають від кредитних установ, на які поширюється ця Директива, щоб вони отримували дозвіл перед тим, як розпочати свою діяльність. Вони встановлюють вимоги для отримання такого дозволу, про які йдеться в параграфах 2, 3 і 4, та доводять їх до відома Комісії і Дорадчого комітету.
2. Без шкоди для інших умов загального застосування, встановлених національними законодавствами, компетентні органи надають дозвіл тільки тоді, коли дотримуються наступні умови: 14. кредитна установа повинна мати окремі власні кошти, 15. кредитна установа повинна мати адекватні мінімальні власні кошти, 16. має бути щонайменше дві особи, які б ефективно керували діяльністю кредитної установи.
Крім того, відповідні органи влади не повинні надавати дозвіл, якщо особи, про які йдеться в третьому абзаці першого підпараграфа, мають не достатньо добру репутацію або їм бракує достатнього досвіду для виконання таких обов'язків.
3. (a) Положення, про які йдеться в параграфі 1 та 2, не можуть вимагати, щоб заява про надання дозволу оцінювалась з точки зору економічних потреб ринку.
(b) Якщо закони, постанови чи адміністративні положення певної держави-члена передбачають, на час повідомлення про дану Директиву, що економічні потреби ринку є умовою надання дозволу, і якщо технічні чи структурні труднощі в її банківській системі не дозволяють відмовитись від цього критерію протягом періоду, встановленого в Статті 14 (1), така держава може продовжувати застосовувати цей критерій протягом семирічного періоду з часу повідомлення.
(c) Протягом шести років з часу повідомлення про цю Директиву Комісія подає Раді після консультації з Дорадчим комітетом звіт про застосування критерію економічних потреб. Відповідно до обставин, Комісія подає Раді пропозиції щодо припинення застосування цього критерію. Період, про який йдеться в підпараграфі (b), продовжується на ще один п'ятирічний період, якщо тільки в цей час Рада, діючи одностайно на пропозицію Комісії, не прийме рішення про припинення застосування згаданого критерію.
(d) Критерій економічних потреб застосовується тільки на підставі загальних заздалегідь визначених критеріїв, які було опубліковано та доведено до відома Комісії та Дорадчого комітету, з метою: 17. безпеки заощаджень, 18. вищої продуктивності банківської системи, 19. більшої однорідності конкуренції між різними банківськими мережами, 20. ширшого діапазону банківських послуг з огляду на населення та економічну діяльність.
Уточнення вищезгаданих критеріїв визначається в рамках Дорадчого комітету, який розпочинає свою роботу з часу своїх перших засідань.
4. Держави-члени також вимагають, щоб заяви про надання дозволу супроводжувалися програмою операцій, яка, серед іншого, визначає типи діяльності, які передбачаються, та структурну організацію установи.
5. Дорадчий комітет вивчає наданий йому компетентними органами влади зміст вимог, перерахованих в параграфі 2, зміст будь-яких інших вимог, які застосовують держави-члени, та інформацію, яка повинна включатися в програму операцій, і, відповідно до обставин, надає Комісії пропозиції з метою більш детального координування.
6. У разі відмови у видачі дозволу надається обгрунтування рішення та про нього повідомляють заявника протягом шести місяців з часу отримання заяви чи, у разі якщо заява була неповною, протягом шести місяців з часу надсилання заявником інформації, необхідної для прийняття рішення. В будь-якому разі, рішення приймається протягом 12 місяців з часу отримання заяви.
7. Комісію повідомляють про надання кожного дозволу. Кожна кредитна установа вноситься в список, який Комісія публікує в "Офіційному журналі Європейських Співтовариств" і коригує відповідно до нових даних.