Ст. 10

Чинна редакція від 12.12.1977

Розділ IV. Загальні та перехідні положення

1. Кредитні установи, на які поширюється дія цієї Директиви, що розпочали свою діяльність згідно з положеннями держав-членів, в яких розташовані їхні головні управління, до набрання чинності положеннями, які забезпечують виконання цієї Директиви, вважаються такими, що отримали дозвіл. Вони підлягають застосуванню положень цієї Директиви стосовно проведення діяльності кредитними установами та вимогам, визначеним в першому та третьому абзацах першого підпараграфа та в другому підпараграфі Статті 3 (2).

Держави-члени можуть надати кредитним установам, які на час повідомлення про цю Директиву не відповідають вимогам, викладеним в третьому абзаці першого підпараграфа Статті 3 (2), не більше п'яти років для того, щоб зробити це.

Держави-члени можуть прийняти рішення про те, що підприємства, які не відповідають вимогам, викладеним в першому абзаці першого підпараграфа Статті 3 (2), і які існують на час набрання чинності цією Директивою, можуть продовжувати проводити свою діяльність.

Вони можуть звільняти такі підприємства від необхідності відповідати вимозі, яка міститься в третьому абзаці першого підпараграфа Статті 3 (2).

2. Всі кредитні установи, про які йдеться в параграфі 1, наводяться у списку, про який йдеться в Статті 3 (7).

3. Якщо кредитна установа вважається такою, якій надано дозвіл на підставі параграфа 1, не проходила процедури отримання дозволу перед тим, як розпочати свою діяльність, заборона на проведення нею діяльності замінює анулювання дозволу. Відповідно до першого підпараграфа, Стаття 8 застосовується за аналогією.

4. Шляхом відступу від параграфа 1, від кредитних установ, створених в певній державі-члені без проходження процедури отримання дозволу в згаданій державі-члені перед тим, як розпочати свою діяльність, може вимагатися отримання дозволу від компетентних органів відповідної держави-члена згідно з положеннями, які забезпечують виконання цієї Директиви. Від таких установ може вимагатися задоволення вимоги з другого абзацу Статті 3 (2) та інших умов загального застосування, які можуть бути встановлені відповідною державою-членом.