1. Протягом п'яти років, починаючи з дня повідомлення про цю Директиву, держави-члени дозволяють компаніям, зазначеним у Розділі II, які на час вступу в силу заходів імплементації щодо цієї Директиви займаються страхуванням на їх територіях в одному або більше видах, про які йдеться в статті 1, привести свою діяльність у відповідність з вимогами статей 16 і 17.
2. Крім того, держави-члени можуть:
(a) дозволити будь-яким компаніям, про які йдеться в (1), котрі після закінчення п'ятирічного періоду не повністю встановили маржу платоспроможності, в подальший період, що не перевищує два роки, зробити це, якщо такі компанії відповідно до статті 20 подали на схвалення наглядового органу заходи, які вони збираються вжити з цією метою;
(b) звільнити компанії, про які йдеться в (1), чиї річні премії або дохід від внесків після завершення п'ятирічного періоду в шість разів менші від розміру мінімального гарантійного фонду, передбаченого статтею 17 (2), від вимоги створити такий мінімальний гарантійний фонд до кінця фінансового року, стосовно якого дохід від премій і внесків у шість разів більший такого мінімального гарантійного фонду. Після розгляду результатів перевірки, про яку йдеться у статті 33, Рада одностайно приймає рішення за пропозицією Комісії стосовно того, коли таке звільнення повинне бути скасоване державами-членами.
3. Компанії, що прагнуть розширити свою діяльність у значенні статті 8 (2) або статті 10, не можуть цього зробити, допоки вони терміново не приведуть свою діяльність у відповідність до правил цієї Директиви. Однак компанії, про які йдеться у підпункті (2) (b), які в межах національної території розширюють свою діяльність на інші види страхування або на інші частини території, можуть бути звільнені на 10 років з дня повідомлення про Директиву від вимоги створити мінімальний гарантійний фонд, про який ідеться у статті 17 (2).
4. Компанія, яка має структуру, іншу від будь-якої, переліченої у статті 8, може продовжувати протягом трьох років від дня повідомлення про цю Директиву займатися своєю діяльністю у правовій формі, в якій вона працювала на час повідомлення. Підприємства, створені у Об'єднаному Королівстві "Королівською грамотою" або "Актом приватного права" або "спеціальним Актом публічного права", можуть продовжувати здійснювати свою діяльність у даній формі впродовж необмеженого часу. Компанії у Бельгії, які відповідно до своїх об'єктів здійснюють свою діяльність у сфері позик під нерухомість або операцій із заощадженнями відповідно до N 4 статті 15, положення, що стосуються нагляду за приватними ощадними банками, які координуються від 23 червня 1967 року "arrete royal", можуть продовжувати здійснювати таку діяльність впродовж трьох років з дня повідомлення про цю Директиву. Відповідні держави-члени складають список таких компаній і направляють його іншим державам-членам та Комісії.
5. На прохання компаній, які відповідають вимогам статей 15, 16 і 17, держави-члени припиняють застосовувати обмежувальні заходи такі як ті, що стосуються застав, депозитів і гарантій, встановлених відповідно до діючих правил.