1. Відповідно до умов, які встановлюються національним законодавством, кожна держава-член надає ліцензію представництвам та філіям, створеним на її території і до яких застосовується ця Глава щодо передачі всіх або частини їх портфелів договорів приймаючому офісу, який здійснює підприємницьку діяльність на території тієї ж держави-члена, якщо компетентні органи цієї держави-члена або, якщо потрібно, держави-члена, по яку йдеться у статті 26, підтверджують, що, враховуючи таку передачу, приймаючий офіс має необхідну маржу платоспроможності.
2. Відповідно до умов, які встановлюються національним законодавством, кожна держава-член надає ліцензію представництвам та філіям, створеним на її території і до яких застосовується ця Глава щодо передачі всіх або частини їх портфелів договорів страховій компанії, головний офіс якого знаходиться на території іншої держави-члена, якщо компетентні органи влади тієї держави-члена підтверджують, що, враховуючи таку передачу, приймаючий офіс має необхідну маржу платоспроможності.
3. Якщо відповідно до умов, які встановлені національним законодавством, держава-член надає ліцензію представництвам та філіям, створеним на її території, і до яких застосовується ця Глава щодо передачі всіх або частини портфелів договорів представництву або філії, до якої застосовується ця Глава і які відкрито на території іншої держави-члена, потрібно забезпечити, щоб компетентні органи держави-члена, в якій розташовано головний офіс приймаючої компанії або ті ж самі органи держави-члена, згадані у статті 26, підтвердили, що, враховуючи таку передачу, приймаючий офіс має необхідну маржу платоспроможності, законодавство держави-члена приймаючого офісу дозволяє таку передачу, і така держава погодилася на передачу.
4. У випадках, передбачених пунктами 1, 2 і 3, держава-член, в якій розташовано представництво або філію, що здійснюють передачу, надає дозвіл на передачу після отримання згоди компетентного органу держави-члена, в якій мають місце ризики, іншої ніж держави-члена, в якій розташовано представництво або філію, що здійснюють передачу.
5. Компетентні органи держави-члена, з якими ведуться консультації, надають свій висновок або згоду компетентним органам держави-члена походження, та на території якої розташовано страхову компанію, що здійснює передачу, протягом трьох місяців після отримання запиту; відсутність будь-якої відповіді від органів, з якими консультуються, протягом цього періоду має розглядатися як позитивний висновок або мовчазна згода.
6. Передача, на яку надано дозвіл, відповідно до цієї статті, має бути опублікована згідно з національним законодавством держави-члена, в якій має місце ризик. Такі передачі автоматично є чинними щодо власників страхових полісів, застрахованих осіб і будь-яких інших осіб, які набули прав та обов'язків за переданими контрактами.
Це положення не впливає на право держав-членів щодо надання власникам страхових полісів права вибору щодо скасування договорів протягом визначеного періоду після передачі.