1. Кожна держава-член вимагає для представництв або філій, заснованих на її території, маржу платоспроможності, що складається з активів, вільних від всіх передбачуваних зобов'язань, менших ніж нематеріальні активи. Маржа платоспроможності розраховується відповідно до положень статті 16 (3). Однак, з метою розрахунку такої маржі, враховуються лише премії або внески і вимоги, що відносяться до діяльності, яка здійснюється відповідним представництвом або філією.
2. Одна третина маржі платоспроможності складає гарантійний фонд. Гарантійний фонд не може бути меншим ніж половина мінімуму, що вимагається згідно зі статтею 17 (2). Первинний депозит, зроблений відповідно до статті 23 (2) (d), зараховується до такого гарантійного фонду.
Активи, що представляють маржу платоспроможності, повинні зберігатися у країні, де здійснюється діяльність, в розмірі гарантійного фонду і надлишку в межах Співтовариства.