1. Держава-член походження вимагає від кожної страхової компанії встановити відповідну маржу платоспроможності щодо всієї її діяльності.
Маржа платоспроможності відповідає активам компанії, вільним від будь-яких передбачуваних зобов'язань за вирахуванням нематеріальних активів. Зокрема, включається таке:
- сплачений акціонерний капітал або у випадку компанії взаємного страхування, чинний початковий фонд плюс будь-які рахунки учасників, які відповідають наступним критеріям:
(a) установчий договір і статут повинні передбачати, що платежі з цих рахунків можуть бути здійснені тільки учасникам і тільки у тій мірі, якщо це не призводить до зниження маржі платоспроможності нижче такого, що вимагається, або після ліквідації компанії, якщо всі інші борги компанії сплачено;
(b) установчий договір і статут повинні передбачати з огляду на будь-які платежі з метою, іншою, ніж індивідуальне припинення членства, щоб компетентним органам було повідомлено щонайменше за один місяць і вони могли заборонити платіж протягом цього періоду і
(c) до відповідних положень установчих документів і статутів можуть бути внесені зміни тільки після того, як компетентні органи заявили, що вони не мають заперечень щодо змін, не завдаючи шкоди критеріям, які встановлені в підпунктах (a) та (b);
- половина несплаченого акціонерного капіталу або початкового фонду, коли сплачена частина сягає 25% такого капіталу або фонду,
- резерви (статутні та вільні), що не відповідають андеррайтинговим зобов'язанням,
- будь-які прибутки, отримані зарані,
- у разі взаємної асоціації або асоціації взаємного типу з різними внесками будь-яка вимога, яку вона має до учасників, через залучення додаткових внесків, протягом фінансового року, до половини різниці між максимальними та фактично затвердженими внесками, але яка не може перевищувати 50% маржі,
- на прохання і з доказами, що надаються страховою компанією, будь-які приховані резерви, що виникають з недооцінки активів, якщо такі приховані резерви не мають виняткового характеру,
- сукупний привілейований акціонерний капітал і субординований позиковий капітал може включатися, проте тільки у розмірі до 50% маржі і не більше, ніж 25% якого складається з субординованих позик зі встановленим строком погашення або з сукупного привілейованого акціонерного капіталу з фіксованим строком, якщо виконується такий мінімум критеріїв:
(a) у випадку банкрутства або ліквідації страхової компанії повинні існувати зобов'язуючі угоди, відповідно до яких субординований позиковий капітал або привілейований акціонерний капітал зараховується після вимог всіх інших кредиторів і не виплачується до того часу, поки всі інші позики, які існують, не будуть погашені.
Субординований позиковий капітал повинен відповідати наступним умовам:
(b) тільки повністю оплачені фонди можуть братися до уваги;
(c) для позик з фіксованим строком погашення початковий строк погашення повинен бути становити щонайменше п'ять років. Не пізніше, аніж за один рік до дати виплати страхова компанія повинна надати компетентним органам для схвалення план, що показує, як буде утримуватися маржа платоспроможності або як вона буде піднята до необхідного рівня, на час настання строку виплати, якщо тільки розмір, коли позика може бути зарахована як компонент маржі платоспроможності, поступово не зменшиться протягом щонайменше останніх п'яти років перед датою сплати. Компетентні органи можуть дати дозвіл на попередню сплату таких позик за умови подання страховою компанією, що надало її, заявки про це, і за умови, що його маржа платоспроможності не опуститься нижче рівня, що вимагається;
(d) позики, дата погашення яких не фіксована, повинні підлягати сплаті тільки за умови надання повідомлення за п'ять років, окрім випадків, коли позики більше не розглядаються як компонент маржі платоспроможності або окрім випадків, коли для передчасної оплати вимагається попередня згода компетентних органів. В останньому випадку страховій компанії необхідно повідомити компетентні органи щонайменше за шість місяців до дати запланованого погашення, конкретизуючи фактичну маржу і ту, що вимагається до і після оплати. Компетентні органи надають дозвіл на оплату тільки у тому випадку, якщо маржа платоспроможності страхової компанії не опуститься нижче рівня, що вимагається;
(e) договір позики не повинен містити жодних положень, які встановлюють, що за окремих обставин, інших ніж ліквідація страхової компанії, борг підлягатиме виплаті ще до погоджених дат виплати;
(f) до договору позики можуть бути внесені зміни тільки після того, як компетентні органи підтвердять, що вони не мають заперечень проти внесення змін;
- цінні папери без визначеної дати погашення та інші інструменти, що відповідають наступним умовам, включаючи сукупні привілейовані акції, інші, ніж згадані в попередньому абзаці, до 50% маржі для загальної суми таких цінних паперів та субординованого позикового капіталу, про який ідеться у попередньому абзаці:
(a) вони не можуть бути погашені за ініціативи пред'явника або без попередньої згоди компетентного органу;
(b) контракт про емісію повинен надавати можливість страховій компанії відстрочити сплату відсотків за позикою;
(c) вимоги кредитора до страхової компанії зараховуються тільки після таких вимог всіх не субординованих кредиторів;
(d) документи, що регулюють емісію цінних паперів, повинні передбачити можливість поглинання збитків боргом та несплаченими відсотками, в той же час надаючи страховій компанії можливість продовжувати свою діяльність;
(e) тільки повністю сплачені суми можуть братися до уваги.
2. Маржа платоспроможності визначається на основі чи річного розміру премій або внесків чи на основі середнього розміру тягаря претензій за останні три фінансових роки. У випадку, однак, коли компанії, які фактично зобов'язуються тільки по одному або більше ризиків, пов'язаних з кредитами, бурею, градом чи морозом, останні сім років беруться до уваги як проміжок часу, на який посилаються при визначенні середнього тягаря претензій.
3. Відповідно до положень статті 17, розмір маржі платоспроможності повинен бути вищим за такі два результати:
перший результат (на основі премій):
- премії або внески (включаючи стягнення, додаткові до премій чи внесків), які сплачуються щодо всієї прямої діяльності в останній фінансовий рік за всі фінансові роки, збираються в агрегат,
- до цього агрегату додається розмір премій, одержаних за все перестрахування в останній фінансовий рік,
- з цієї отриманої суми вираховується загальна сума премій або внесків, скасованих в останньому фінансовому році, як і загальна сума податків і зборів щодо премій чи внесків, які ввійшли до агрегату.
Одержана таким чином сума ділиться на дві частини, перша частина, розміром до 10 мільйонів одиниць розрахунку, друга частина складає решту розміру; 18% і 16% цих частин відповідно підраховуються і додаються. Перший результат буде одержано, помноживши підраховану таким чином суму на коефіцієнт, що існує за минулий фінансовий рік суми вимог, які залишилися і які компанія має задовольнити після відрахування трансферів за перестрахування до загальної суми вимог; така пропорція в жодному разі не може бути меншою ніж 50%.
Другий результат (на основі вимог):
- розміри вимог, виплачених щодо безпосередньої діяльності (без відрахування вимог, які сплачені перестрахувальниками і ретроцесіонерами) в періоди, встановлені в (2), зводяться в агрегат,
- до цього агрегату додається розмір вимог, сплачених щодо перестрахування або ретроцесій, прийнятих впродовж цих самих періодів,
- до цієї суми додається сума провізій або резервів невиплачених вимог, встановлених в кінці останнього фінансового року як для прямого здійснення діяльності, так і для акцептів перестрахування,
- з цієї суми відраховується розмір вимог, виплачених під час періодів, визначених в (2),
- з суми, що залишилася, відраховується сума провізій або резервів для невиплачених претензій, встановлених на початку другого фінансового року, що передує останньому фінансовому року, за який зроблені звіти як про пряму діяльність, так і про акцепти перестрахування.
Одна третина чи одна сьома суми, одержаної таким чином, відповідно до періоду, визначеного у (2), діляться на дві частини, перша становить до семи мільйонів одиниць розрахунку, і друга складає решту розміру; 26% і 23% цих частин відповідно підраховується і додається.
Другий результат отримується множенням суми, одержаної таким чином, і існуючого коефіцієнта за минулий фінансовий рік суми вимог, що залишилися і які компанія має задовольнити після відрахування трансфертів за перестрахування до загальної суми вимог; такий коефіцієнт не повинен в жодному випадку бути меншим ніж 50%.
У випадку ризиків, зазначених за видом 18 п.A Додатка, сума сплачених вимог, використовувана для отримання другого результату (на основі вимог), буде витратами, взятими на себе страховою компанією при наданні допомоги. Такі витрати будуть підраховані у відповідності з національними положеннями держав-членів, на території яких розташовано головний офіс компанії.
4. Частки, що застосовуються до частин, про які йдеться у (3), зменшуються на третину у випадку страхування здоров'я, що здійснюється на тій же технічній основі, що й страхування життя, якщо
- виплачені премії обраховуються на основі даних про захворюваність, відповідно до математичного методу, що застосовується у страхуванні,
- створено резерв для дедалі більшого віку,
- додаткова премія збирається з метою створення безпечної маржі відповідного розміру,
- страхувальник може скасувати контракт лише перед закінченням третього року страхування щонайпізніше,
- контракт передбачає можливість збільшення премій або зменшення виплат навіть для контрактів, що виконуються.
5. У випадку з Ллойдз підрахунок першого результату премій, про який ідеться у 3, робиться на основі чистих премій, які множаться на відсоток твердої ставки, що встановлюється щорічно внутрішнім аудитором. Такий відсоток твердої ставки повинен бути підрахований на основі найновіших статистичних даних про виплачені комісійні.
Такі подробиці, разом з відповідними підрахунками, надсилаються органам країн, де існують представництва Ллойдз.