1. Держави-члени вимагають від кожної страхової компанії, головний офіс якої знаходиться на їх територіях і яка страхує ризики, що віднесені до виду 14 в пункті A Додатка (далі - "кредитне страхування"), встановити резерв вирівнювання, аби забезпечити залік будь-якого технічного дефіциту або вище середніх зустрічних вимог, що постають в даному виді кожного фінансового року.
2. Резерв вирівнювання повинен бути підрахований згідно з правилами, які встановлюються державою-членом походження відповідно до одного з чотирьох методів, які передбачені пунктом D Додатка і які вважаються тотожними.
3. Резерв вирівнювання не береться до уваги при підрахунку маржі платоспроможності, якщо його розмір не підраховано відповідно до методів, передбачених пунктом D Додатка.
4. Держави-члени можуть звільнити страхові компанії, головні офіси яких знаходяться на їх територіях, від зобов'язання встановлювати резерви вирівнювання для кредитного страхування, якщо страхові премії або внески, які можуть бути отримані при кредитному страхуванні, є меншими ніж 4% сумарних премій або внесків, які можуть бути отримані ними, і меншими, ніж 2500000 ЕКЮ.