Закони країн-членів можуть не передбачати недійсність компанії у випадках відмінних від наступних:
1. Недійсність компанії повинна оголошуватись рішенням суду, що діє відповідно до норм статутного права;
2. Недійсність компанії може оголошуватись лише за наступними причинами:
(а) жоден документ про заснування не був виконаний, або правила превентивного контролю чи вимоги стосовно юридичних формальностей не були дотримані;
(б) цілі компанії є незаконними або протилежними суспільній політиці;
(в) документ про заснування або устав не вказує назву компанії, кількість індивідуальних підписаних капіталів, загальну суму підписаного капіталу або цілей компанії;
(г) незмога дотриматись положень національного законодавства стосовно мінімального розміру капіталу, що має бути оплаченим;
(д) обмежена дієздатність всіх членів-засновників;
(е) порушення національного законодавства, що регулює діяльність даної компанії, коли кількість членів-засновників є меншою за два.
Окремо від вищезгаданих підстав недійсності компанії, остання не підпадає не під які інші причини неіснування, повної чи порівняльної недійсності або заяви про недійсність.