1. Сторони визнають, що деякі Сторони обрали дотримуватися добровільної співпраці при виконанні своїх національно визначених внесків для забезпечення підвищення амбітності їхніх дій щодо пом’якшення зміни клімату та адаптації до неї, а також для сприяння сталому розвиткові та екологічній цілісності.
2. Сторони, коли вони на добровільних засадах беруть участь у спільних підходах, що включають використання переданих на міжнародному рівні результатів пом’якшення зміни клімату для цілей національно визначених внесків, повинні заохочувати сталий розвиток і забезпечувати екологічну цілісність та прозорість, у тому числі у сфері врядування, а також повинні застосовувати посилений облік для забезпечення, зокрема, недопущення подвійного обліку відповідно до керівних вказівок, прийнятих Конференцією Сторін, що є нарадою Сторін цієї Угоди.
3. Використання переданих на міжнародному рівні результатів пом’якшення наслідків зміни клімату для виконання національно визначених внесків у рамках цієї Угоди має бути добровільним та санкціонованим Сторонами, що беруть участь.
4. Цим визначається механізм внеску до пом’якшення викидів парникових газів і підтримки сталого розвитку під керівництвом та управлінням Конференції Сторін, що є нарадою Сторін цієї Угоди, для використання Сторонами на добровільних засадах. Він функціонує під наглядом органу, призначеного Конференцією Сторін, що є нарадою Сторін цієї Угоди, та має на меті:
a) сприяння пом’якшенню наслідків викидів парникових газів, стимулюючи сталий розвиток;
b) заохочення та забезпечення участі державних і приватних суб’єктів, уповноважених Стороною, у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів;
c) внесок у скорочення рівнів викидів у приймаючої Сторони, що буде отримувати вигоду від дій з пом’якшення зміни клімату, результатом яких є скорочення викидів, що можуть також використовуватися іншою Стороною для виконання свого національно визначеного внеску, та
d) досягнення загального пом’якшення глобальних викидів.
5. Скорочення викидів у результаті застосування механізму, зазначеного у пункті 4 цієї статті, не мають використовуватися для демонстрації досягнення приймаючою Стороною свого національно визначеного внеску, якщо вони використані іншою Стороною для демонстрації досягнення її національно визначеного внеску.
6. Конференція Сторін, що є нарадою Сторін цієї Угоди, повинна забезпечувати використання частини надходжень від дій у рамках механізму, зазначеного у пункті 4 цієї статті, для покриття адміністративних витрат, а також для надання допомоги Сторонам - країнам, що розвиваються, що є особливо уразливими до несприятливих наслідків зміни клімату, для покриття їхніх витрат на адаптацію до зміни клімату.
7. Конференція Сторін, що є нарадою Сторін цієї Угоди, повинна прийняти правила, умови та процедури для механізму, зазначеного у пункті 4 цієї статті, на своїй першій сесії.
8. Сторони визнають важливість інтегрованих, цілісних і збалансованих неринкових підходів, наявних у розпорядженні Сторін, для сприяння у реалізації їхніх національних визначених внесків у контексті сталого розвитку та викорінення бідності скоординованим і ефективним чином, у тому числі за посередництвом, зокрема, пом’якшення зміни клімату, адаптації до зміни клімату, фінансування, передачі технологій та зміцнення інституційної спроможності, в залежності від обставин. Ці підходи мають на меті:
a) сприяння цілеспрямованості дій із пом’якшення зміни клімату та адаптації до неї;
b) посилення участі державного та приватного секторів у реалізації національно визначених внесків, та
c) створення можливостей для координації між інструментами та відповідними організаційними структурами.
9. Цим визначається система неринкових підходів до сталого розвитку з метою сприяння неринковим підходам, зазначеним у пункті 8 цієї статті.